+17 Київ
У Гриценка високий рейтинг. Це факт. Рейтинг у нього високий, тому що він мовчав, як справжній полковник. Дружина писала, красиво і розумно писала, а полковник мовчав. І начебто все працювало. Але тут полковнику принесли нові рейтинги, він побачив, що він майже президент, побачив, що люди хочуть сильної руки. І заговорив. От краще б мовчав.
Сказав, що авторитаризм – це добре. І не треба цього балагану з голосуваннями. Як полковник скаже, так і буде. Ось, мовляв, у Сінгапуру вийшло – вийде і в нас. Біда в тому, що вийшло в одного Сінгапуру, який – абсолютно окремий випадок, радше виняток із правил, а в інших "полковників" не дуже виходило. Розстріли виходили, а от зростання економіки – не дуже. Кожен новий авторитарний лідер любить показувати рукою на Лі Куан Ю, але чомусь кожного разу виходить щось середнє між Піночетом і Лукашенком. До речі, Лі Куан Ю почав саджати трьох друзів тоді, коли ворогів уже не залишилося. Усі сиділи. Демократія, йолки-палки.
Коли людина, яка називає себе ліберальним демократом, говорить, що ринок землі треба вводити тільки після того, як земля подорожчає, то на думку спадає тільки Жириновський. Теж ліберальний демократ. Тому що без ринку землі вартість землі не зросте. Проводити реформи тільки після того, як економіка почне зростати, узагалі не дуже виходить. Тому що економіка без реформ не росте. Якщо ви, звичайно, не сидите на величезній дірці з газом (нафтою). Тому що економіка зростає завдяки надходженню інвестицій. А щоб надійшли інвестиції, потрібні реформи. Уранці реформи – увечері гроші.
Якщо ви хочете продати заводи дорого, то не можна затягувати приватизацію, поки ціна зросте. Тому що ціна росте тільки внаслідок приходу покупців. Перший купує дешево, другий – дорожче, а наприкінці – ціна вже більше ніж щедра. Тому що конкуренція. І тому що закони економіки. Які працюють незалежно від авторитету полковника. І поки ви не проводите ліберальних реформ, то виграють саме олігархи. Увела б Україна нормальний ринок землі в 90-х, провела б приватизацію, як Польща, а не "схемно", то у нас би і не було жодних олігархів. Затягування ж із реформами грає тільки їм на руку. І скільки б цього затягування не пояснювали турботою про "маленького українця", це кожного разу турбота тільки про "маленького олігарха".
І так. Якщо ви хочете перемогти олігархів, вам потрібно створити правову державу. І залучити іноземні інвестиції. І ваші олігархи просто розчиняться. Тому що у світі дуже багато грошей. І будь-які українські олігархи – хлопчики порівняно з великими гравцями. Запросіть у вашому дворі пограти "Ліверпуль", і навіть найтехнічніший задиристий рудий хуліган у кращому разі стане на ворота. Якщо ж ви хочете перемогти олігархів авторитаризмом, то максимум, що ви зможете зробити, це перетворити багатьох олігархів на одного. Найважливішого.
На жаль, авторитаризм не породжує правової держави. Тому що в правовій, успішній державі створюються інститути. І так, це боляче й нудно. Але по-іншому ніяк. А в авторитарній державі створюється авторитет. І все. Але в нашому світі успішні тільки ті держави, де є верховенство права. А верховенство авторитету породжує Північні Кореї і Венесуели. З боку це виглядає дуже весело, але жити в таких країнах не дуже хочеться.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
