+5 Київ
Держава повинна берегти дітей від інформаційних аморальних "вкидань".
Ідею євроінтеграції у владних кабінетах, схоже, сприймають якось не зовсім правильно і спотворено у своїй первинній основі: замість цінностей і надійних принципів функціонування суспільства, влада постійно робить "вкидання" чергових дурниць, які радше є порушенням моральних принципів і норм.
Минулого тижня один із народних депутатів України актуалізував проблему сексуального виховання молодого покоління. Ідеться про те, що в нашій країні вже вдруге перевидали книгу для дітей до дев'яти років "Відверта розмова про "це".
Так, я розумію, що в умовах сучасного глобалізованого світу з легким доступом до інтернету табуйованих тем ні для дітей, ні для підлітків немає, – про все це можна безперешкодно почитати і дізнатися більше. Саме тому потрібне адекватне сексуальне виховання, але саме "адекватне", а те, що "просуває" нинішня влада, адекватністю ніяк не назвеш. Адже коли виходить книжка для дітей про "це", найперше слід розуміти її вплив на свідомість юних українців, як вони будуть сприймати реальність і норму в суспільстві.
Діти мають дізнаватися, що їх знайшли не в капусті, не зі слів своїх однолітків, учителів або випадкових людей. Це має бути донесено їм на належному педагогічному рівні, на рівні родинно-близькому, сімейному. Тобто говорити про "це" мають батьки, не залишаючи дітей наодинці з невідомими відповідями на їхні запитання.
Як результат – діти починають експериментувати, а це призводить до небажаної вагітності, низки захворювань, у кінцевому підсумку – до покаліченого життя ще не сформованої особистості. Книга, яка досить спірна і навіть аморальна, на мою думку, ніяк не допоможе дітям уникнути сумних експериментів, а навпаки – мотивуватиме їх до зацікавленості темою, до помилок, яких вони припустяться у зрілому віці.
Очолюючи департамент кримінальної міліції у справах неповнолітніх МВС, разом із командою особливу увагу приділяли тому, щоб захистити дітей від негативного впливу з боку медіа, тому що діти – це найуразливіша частина соціуму, яка все заборонене сприймає як те, що неодмінно треба спробувати.
Видавництва, автори, виготовляючи таку, насправді, недитячу літературу, учергове демонструють свій непрофесіоналізм і лише сліпо наслідують європейські напрацювання, які для України не завжди актуальні і не є єдино правильними. Навіть більше, часто є помилковими, незважаючи на те, що кожна країна має свій поступовий шлях розвитку й експерименти (особливо над дітьми) неприпустимі.
Джерело: "ГОРДОН"
