У вдови уральського найманця начебто нормальна людська реакція. І раптом – опа! – вимагає від раша-уряду помститися за чоловіка

Перечитую інтерв'ю із вдовою уральського найманця, бойовика російської приватної військової компанії "Вагнер". Спочатку воював на Донбасі, а потім – від нудьги і для підзаробити – поїхав у Сирію, де і грохнули. Начебто у дами нормальна людська реакція: плаче, не вірить, хоче сама побачити тіло чоловіка, каже, влада "як свиней відправила на забій". І раптом – опа! – вимагає від раша-уряду помститися за чоловіка, щоб "діти пишалися батьками". Перечитую і сіпаюся на кожному абзаці. Інша форма життя. Мутанти. Клята зона. Розвалиться, звичайно. А поки буде гнити і смердіти, смердіти і гнити. Довго.

– У Сирію він узагалі навіщо поїхав?
 – Його, мабуть, затягли всі ці автомати й армійські тренування. Він десь за півроку після Донбасу почав нудьгувати вже. Про автомат свій згадувати, мовляв, як там моя "ластівка".

– Він за військовою спеціальністю хто був?
 – Прапорщик. У мене є нагорода його, Георгіївський хрест із Донбасу.

– Що його спонукало (їхати на Донбас)?
 – Це вони з мужиками все це вирішували. Прийшов, сказав: "Бачиш, яка колотнеча на Донбасі йде. Треба людям допомогти". Сказав, що поїде будиночки біженцям будувати. Він усе-таки будівельник.

– Що б ви зараз хотіли, які дії від держави б хотіли бачити?
 – Я б хотіла, щоб про мого чоловіка дізналися всі. І не тільки про мого чоловіка, про всіх пацанів, хто там так тупо загинув. Дико це все! Куди їх послали, чому? У них навіть захисту не було, як свиней відправили на забій! Хочу, щоб уряд помстився за них. Хочу, щоб про пацанів пам'ять залишилася, щоб дружинам не прикро за чоловіків було, щоб діти могли пишатися батьками.

Скріншот: Юрий Романов / "ВКонтакте"

38-річний бойовик ПВК "Вагнера" Станіслав Матвєєв зі Свердловської області воював у Луганській області у 2015–2016 роках. Восени 2017-го вирушив у Сирію. Убитий 7 лютого 2018 року разом з іншими російськими найманцями в сирійській провінції після авіаудару коаліції.

Наприкінці інтерв'ю вишенька від ще одного полум'яного раша-патріота:
 – Чому він у Сирію вирішив їхати?
 – Та як сказати... Допомогти. Почуття патріотизму знову ж! Туди багато пішло однополчан його з України.

Джерело: Nato Dvali / Facebook