Я ніколи не вважав себе ні вірменином, ні українцем, ні росіянином. Але коли 1988 року стався карабаський конфлікт, раптом зрозумів, що я вірменин.
Параджанов мав шестирічний зв'язок з одним ученим. Яке ж це насильство? Його посадили не за орієнтацію.
Якщо хочете, щоб я збожеволів, – зачиніть мене і змусьте дивитися свої картини.
З Михалковим нас пов'язують найтепліші дружні стосунки. Але я товаришую і з тими, хто у великій із ним недружбі. Я одразу перериваю будь-які обговорення однієї зі сторін.
Абдулов вирізнявся своєю енергією. Усі працювали на бензині, а він – на атомній енергії. За день Сашко встигав прожити 50 життів.
Янковський – єдиний артист, через якого, як мені здалося, я можу все, що маю, виплеснути на екран. Ми за чотири роки з ним зняли чотири фільми – це була обопільна закоханість.
Абдулов із Янковським намагалися змусити мене поміняти українське громадянство на квартиру в Москві, щоб я був ближчим і знімав лише їх.
На відміну від артиста, режисерові потрібно бути розумним. Артист може бути невеликого розуму, як Смоктуновський, і залишатися геніальним.
Москва зрозуміла, що кіно – це ідеологічна зброя, пропаганда, і вісім років тому викинула $150 млн на кінематограф.
+10 Київ
