$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +12 Київ

Хмара: Коли захопили кримський парламент, його будівлю разом із загарбниками треба було зрівняти із землею! G

Хмара: Коли захопили кримський парламент, його будівлю разом із загарбниками треба було зрівняти із землею! Хмара: Я думаю, відкриту війну Росія не почала б
Фото: Сергій Крилатов / Gordonua.com

Дисидент, колишній український народний депутат Степан Хмара заявив в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитру Гордону, що для знищення будівлі парламенту Криму можна було скинути на неї кілька бомб чи використати танки.

Після захоплення 27 лютого 2014 року будівлі Верховної Ради Криму Збройним силам України потрібно було її розбомбити. Таку думку в авторській програмі Дмитра Гордона на каналі "112 Україна" висловив дисидент, політик і колишній народний депутат України Степан Хмара.

"Коли захопили кримський парламент, його будівлю разом із загарбниками треба було зрівняти із землею! Я знаю, що в однієї з аеромобільних бригад було завдання летіти туди і, наскільки мені відомо, повернули їх назад на базу, уже коли вони в повітря піднімалися", – заявив він.

За словами Хмари, для знищення будівлі парламенту можна було скинути на нього кілька бомб або використати танки.

"Я не можу терпіти брехунів, які говорять, що в нас зовсім не було армії. Так, армія була ослаблена, керівництво інфільтроване московською агентурою тощо. Але до чого тут аеромобільні війська?.. Вони б чудово справилися із завданням, я вважаю", – додав політик.

Він уважає, що якби в Криму чинили серйозний опір, Росія не почала б відкритої війни.

"Не посміла б. Чому? Тому що їй довелося б визнати: вона пішла війною на іншу державу і захопила частину території. Ви розумієте, які могли бути наслідки? Кожна країна ООН дала б цьому оцінку, за винятком дрібних маріонеток, які очі на все закривають. Тому "зелених чоловічків" потрібно було відразу знищити", – підкреслив Хмара.

Хмара: Нинішня Верховна Рада – огидне посміховисько, мені бридко туди заходити! Читайте повний текст інтерв'ю

У ніч на 27 лютого 2014 року люди зі зброєю (як пізніше виявилось – російські силовики) захопили будівлі Верховної Ради і Ради міністрів Криму в центральній частині Сімферополя, піднявши над ними прапор Росії. 16 березня в Криму пройшов незаконний референдум, після якого Росія анексувала півострів.

За словами Сергія Пашинського, який під час анексії був в.о. глави Адміністрації Президента, тодішній в.о. президента України Олександр Турчинов давав команду українським військовим у Криму стріляти по російських військовослужбовцях, але вони так і не виконали наказу. На думку Пашинського, це сталося, тому що багато військових у Криму симпатизувало російській владі. "На 70% кримські частини було укомплектовано кримчанами, а ви знаєте настрої в Криму. Вони вважали, що це історична справедливість", – заявляв він.

За словами Турчинова, на початку 2014 року Збройні сили України могли протиставити Росії лише дві батальйонно-тактичні групи. Більшість українських військовослужбовців, співробітників СБУ та МВС, які під час анексії перебували на півострові, за словами Турчинова, зрадили присягу. "Для розуміння ситуації: не зрадили свою країну із 13 468 солдатів і офіцерів Збройних сил, які перебували в Криму, тільки 3990 (29,6%), з 10 936 працівників МВС – тільки 88 осіб (0,8%), із 1870 прикордонників в Україну повернулося лише 519 (27,7%), із 2240 працівників СБУ – лише 242 (10,8%), із 527 офіцерів і прапорщиків Управління держохорони не зрадило Україну 20 осіб (3,8%)", – сказав Турчинов на початку 2017 року.