$39.47 €42.18
menu closed
menu open
weather +11 Київ

Гриневич: Ми домовилися з послами країн ЄС про спільну роботу щодо імплементації мовного закону

Гриневич: Ми домовилися з послами країн ЄС про спільну роботу щодо імплементації мовного закону Гриневич: Починаючи з базової освіти ми здійснюємо навчання українською мовою
Фото: Міністерство освіти і науки України / Facebook

За словами міністра освіти і науки Лілії Гриневич, Україна робить правильний крок із розширення використання державної мови в системі освіти країни.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що Україна домовилася про спільну роботу з послами країн Євросоюзу щодо імплементації статті про мову освіти в законі про освітню реформу. Про це вона сказала на брифінгу 15 вересня за результатами зустрічі із главами дипломатичних місій, акредитованих в Україні, передає кореспондент "ГОРДОН".

"Ми впевнені, що на цьому історичному етапі розвитку нашої держави і враховуючи обмеження прав дітей національних меншин, які ми спостерігаємо за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, ми робимо правильний крок у сфері розширення використання української державної мови в системі освіти України", – сказала Гриневич.

За словами міністра, на консультаціях із послами країн Євросоюзу було досягнуто домовленості спільно працювати над імплементацією мовної статті про освіту.

"Ми домовилися про створення спільної робочої групи, а також проводити двосторонні консультації з іншими країнами-партнерами щодо імплементації цієї статті закону", – зазначила Гриневич.

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №3491-д "Про освіту". Документ уводить 12-річну шкільну освіту, посаду освітнього омбудсмена і передбачає, що оклад педагогів залежатиме від підсумків їхньої сертифікації. Також розширено використання української мови у сфері освіти.

"Підхід, який там закладено, такий, що дошкільну і початкову освіту здобувають рідною мовою. Під час навчання в початковій школі великий наголос робиться на оволодінні державною мовою. Починаючи з базової освіти, ми здійснюємо навчання українською мовою", – пояснила тоді Гриневич.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що країна повністю припинить міжнародну підтримку Україні через освітню реформу. Своє занепокоєння також висловило міністерство закордонних справ Румунії. Президент Молдови Ігор Додон закликав "київську владу переглянути нову політику щодо етнокультурних меншин". МЗС Польщі заявило, що простежить за застосуванням положень нового українського закону про освіту.

МЗС Росії також засудило ініціативу, хоча визнало, що "в законі російської мови не згадують".

Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль закликав президента України Петра Порошенка ветувати закон. На його думку, ініціатива не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин.

Глава МЗС України Павло Клімкін зазначив, що Україна зберігає умови для вивчення нацменшинами рідних мов, однак є проблеми інтеграції: 75% випускників Берегівського району (Закарпатська область) цього року не склали зовнішнього тестування з української мови".

Міністри закордонних справ Угорщини, Румунії, Греції та Болгарії надіслали главі МЗС України листа щодо мовних положень нового українського закону "Про освіту".

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман доручив Клімкіну та Гриневич зустрітися з послами країн Європейського союзу та роз'яснити їм деталі освітньої реформи.