+10 Київ
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін уважає, що держава недостатньо піклувалася про угорську меншину в Закарпатській області, яка є невід'ємною частиною українського суспільства. Про це він сказав у відеоблозі на своєму каналі в YouTube.
"Ми себе загнали у глухий кут, якого насправді не існує. В угорській громаді дуже добре розуміють, що без української мови ніяк. Показують об′яву, що на куроти в термальних водах шукають співробітника з двома мовами: українською та угорською, – а людей не вистачає. Молоді бізнесмени кажуть, що вони навіть не можуть подати заяву в податкову українською. Це насправді для всіх абсолютно зрозуміло: без української шляху вперед немає", – сказав він.
Глава МЗС розкритикував чинну методику навчання, яка, за його словами, не заохочує дітей до вивчення державної мови, а також визнав, що в регіоні не вистачає вчителів і підручників української.
"Маємо визнати, що недостатньо зробили для угорської громади. Але зараз якраз є шанс це надолужити", – підкреслив Клімкін.
"Це не питання наших відносин з Угорщиною. Угорська громада – це невід'ємна частина України. Коли іноді читаєш у соціальних мережах, що угорці – контрабандисти або сепаратисти, це повна маячня", – додав міністр.
Клімкін відвідав Закарпаття 2 грудня. Він заявив, що план реалізації дискусійного закону "Про освіту" необхідно розробляти разом із національними громадами.
5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про освіту". 28 вересня він набув чинності.
Документ розширює використання української мови в навчанні.
26 вересня в міністерстві закордонних справ Угорщини попередили, що будуть блокувати будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".
9 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив в Ужгороді, що український закон "Про освіту" порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. За його словами, закон виключає можливість діяльності угорських шкіл в Україні і відбирає право навчатися рідною мовою у школярів середніх і старших класів.
12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, у якій висловила стурбованість українською ініціативою. У документі підкреслено, що новий закон спричиняє значне скорочення прав національних меншин.
Закон "Про освіту" передали на експертизу у Венеціанську комісію. Висновків очікують у грудні.
