+9 Київ
Підсумкова декларація саміту "Східного партнерства" у Брюсселі не містить проривних формулювань для європерспективи України. Про це 24 листопада у коментарі "Радіо Свобода" заявив професор кафедри політології Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань.
"Звичайно, трошки хитромудрий текст, але повторено все те, що було в Угоді про асоціацію. Тобто ніякого пониження немає. А щодо підвищення – принципово, практично це мало що означає. Це не прорив, але це не є і якоюсь поразкою", – зазначив він.
За словами Гараня, перед Україною "дверей ніхто не закриває".
"Нам кажуть: зробіть домашню роботу – реалізуйте Угоду про асоціацію. Це дійсно амбітна програма реформ", – сказав експерт.
Гарань закликав "не зациклюватися на формулюваннях".
"Коли ми говоримо про "Східне партнерство", маємо якби трошки понизити планку для усіх нас. Це був інструмент, який прийнятий 2009 року, коли ще не було ніяких угод про асоціацію – ні з Україною, ні з Молдовою, ні з Грузією. Тоді це була програма допомоги і стимулювання до просування вперед цих країн", – нагадав політолог.
Гарань наголосив, що тепер у "Східному партнерстві" є "дуже чітка диференціація між трьома країнами, які декларують свій європейський вибір і рухаються вперед з усіма проблемами, і Азербайджаном, Вірменією та Білоруссю, які "пасуть задніх".
15 листопада Європейський парламент підтримав поглиблення європейської інтеграції України, Грузії і Молдови у форматі "Східне партнерство плюс".
24 листопада в Брюсселі учасники саміту "Східного партнерства" у підсумковій декларації визнали європейські прагнення і європейський вибір України, Молдови і Грузії.
"Східне партнерство" – проект Євросоюзу, основною заявленою метою якого є розвиток інтеграційних зв'язків ЄС із шістьма країнами колишнього СРСР: Україною, Молдовою, Грузією, Азербайджаном, Вірменією і Білоруссю.
