+14 Київ
Родичі українських заручників, незаконно утримуваних в окупованому Криму і Росії, майже рік не можуть пробитися на зустріч із президентом України Петром Порошенком. Про це повідомив Ігор Котелянець – голова громадського об'єднання "Родичі політв'язнів Кремля" і брат обвинуваченого в "диверсійній діяльності" в Криму українця Євгена Панова.
Зустріч родичів політв'язнів відбулася сьогодні під час круглого столу "Як звільнити бранців Кремля? Міжнародний досвід та висновки для України", передає кореспондент "ГОРДОН".
"У нас проблема певного дефіциту уваги з боку Адміністрації Президента. Ми приблизно рік боремося за те, щоб зустрітися із президентом. Я взагалі не впевнений, чи доходять до нього наші звернення, чи знає він взагалі про цю проблему. Тому і виникла ідея попросити журналістів. Скрізь, де з'являється президент – щось відкриває, щось презентує – допоможіть нам достукаться до нього просто одним питанням: "Пане президенте, ви знаєте, що до вас на зустріч хочуть потрапити родичі політв'язнів?". Ми хоча б будемо розуміти, що він про нас знає. Тому що зараз у нас складається враження, що не знає", – розповів Котелянець.
Він також підкреслив, що через чотири роки після російського військового вторгнення у влади немає єдиної стратегії і конкретного плану зі звільнення українських заручників на окупованих територіях і в Росії. Зокрема, підкреслив Котелянець, родичам ув'язнених доводиться самим шукати гроші на адвокатів.
"Окрім проблеми системної роботи держави над звільненням політв'язнів, у нас є й інші проблеми. Це проблема фінансування адвокатської роботи. Не секрет, що робота адвоката українського політв'язня, якого РФ утримує з політичних мотивів, може коштувати одну, дві, п'ять тисяч доларів на місяць. Це шалені гроші. Якби не правозахисні організації та міжнародні фонди, які підтримують програми із захисту прав людини, ми б уже жили в картонних коробках біля Адміністрації Президента", – зазначив Котелянець.
Від також додав, що незважаючи на обіцянки влади, у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб досі не створено відділу із координації дій, правової і фінансової допомоги як самим заручникам, так і їх рідним.
"Досі немає того, що було нам обіцяно, а саме створення відділу в Міністерстві окупованих територій фонду, який би фінансово допомагав сім'ям політв'язнів. Ресурси в міжнародних фондах, про які я згадав, не безрозмірні. Вони вже закінчуються. І для нас це зараз дуже велика проблема. Якби влада щось зробила щодо цього, ми були б раді. Поки нічого цього немає", – підсумував Котелянець.
10 серпня 2016 року ФСБ Росії заявили про запобігання терактам у Криму, нібито підготовленим українською розвідкою. У відомстві також повідомили про загибель двох російських військовослужбовців. Президент України Петро Порошенко назвав обвинувачення ФСБ РФ "цинічними і безглуздими фантазіями".
Пізніше з'ясували, що в межах справи так званих кримських диверсантів було затримано трьох українських громадян: Андрія Захтея, Редвана Сулейманова і колишнього учасника АТО, екс-бійця 37-го окремого мотопіхотного батальйону ЗСУ, волонтера Євгена Панова.
У коментарі "ГОРДОН" Ігор Котелянець розповів, що його брата затримали російські прикордонники на в'їзді в Крим. "Ми знаємо, що його попросили волонтери з'їздити в Крим, забрати людей, які хотіли переселитися на материк, їм погрожувала окупаційна влада через їхню проукраїнську позицію", – уточнив Котелянець.
11 серпня 2016 року Київський районний суд Сімферополя заарештував Панова на два місяці за підозрою в підготовці теракту. У жовтні Захтея і Панова вивезли з окупованого Криму на територію РФ. Вони перебували в московському СІЗО "Лефортово".
8 грудня стало відомо, що Панов подав заяву про тортури у Слідчий комітет РФ. Згідно з даними російського видання "Медиазона", у своїй заяві Панов зазначив, що "після затримання співробітники ФСБ били його залізною трубою, підвішували за наручники і били електрострумом".
У лютому 2017 року Панова і Захтея етапували назад у Крим. Наразі Євгена Панова утримують у СІЗО №1 Сімферополя.
