+4 Київ
Поки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) працює точково, його весь час підозрюватимуть у якійсь політичній мотивації. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявила юрист, експерт-кримінолог Анна Маляр, коментуючи затримання екс-нардепа від "Народного фронту" Миколи Мартиненка.
"На жаль, в Україні надмірно політизовані всі процеси, зокрема й кримінальний процес. Навіть я, коли прочитала про затримання Мартиненка, відразу загуглила: до яких політичних сил він належить. Тобто я теж шукаю політичну підоснову і теж не вірю у щирість намірів НАБУ, хоча з інформаційного поля ми багато років знаємо, що Мартиненка є за що підозрювати. Але відразу згадуєш, Мартиненко – "Народний фронт", а НАБУ – під упливом президентського пулу. Тобто конкурентні політичні сили, незважаючи на те, що в них іноді складається ситуативне загальне голосування", – зазначила співрозмовниця.
Вона вважає, якщо Мартиненку вдасться уникнути покарання, влада може остаточно втратити довіру громадян.
"Політична біографія Мартиненка багатогранна, звичайно, у нього є зв'язки у всіх політичних силах, які сьогодні представлені в парламенті й Кабміні. Думаю, ця справа якраз і стане тестом на стійкість до кумівства. Якщо вона розвалиться, довіра до влади буде не просто нульовою, а піде в мінус. Репутація влади й так летить похилою донизу. Кожна така справа, якщо не матиме результату, якщо людину не буде покарано, прискорить репутаційне падіння влади й загалом її падіння", – підкреслила юрист.
На її думку, недовіра суспільства до будь-яких кримінальних проваджень, хоч хто їх ініціює – НАБУ, прокуратура чи поліція – виникає ще й тому, що правоохоронні органи не працюють послідовно на інформаційному полі.
"НАБУ зараз у складній ситуації. Якщо вони збираються чесно працювати, тоді вони повинні затримати практично весь політикум. З іншого боку, якщо вони працюватимуть точково, ми весь час будемо їх підозрювати в якійсь політичній мотивації. Тому всі правоохоронні органи повинні демонструвати однакове ставлення до представників усіх політичних сил. Друге – вони не повинні припиняти працювати в інформаційному полі. Останні 20 років гучні справи розвиваються за одним сценарієм: відбувається затримання – інформаційний вибух, далі всі напружено стежать, як обиратимуть запобіжний захід, потім, як правило, вносять заставу – це остання сенсація, яку обговорюють (маленька-велика застава, звідки взяв гроші, хто вніс тощо), після цього настає тиша. Тільки Насірову вдалося довше прожити в інформаційному полі – він очолив Федерацію дзюдо – нетривіальний рекламний хід. Усім іншим і цього не вдавалося, тому що далі соціум стежить за новими арештами", – розповіла Маляр.
Мартиненка затримали ввечері 20 квітня. Йому оголосили підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. Екс-нардепа підозрюють у зловживаннях під час виконання контракту купівлі-продажу уранового концентрату для ДП "СхідГЗК" через австрійську компанію-посередника Steuermann.
Адвокат Мартиненка Ігор Черезов заявив, що суд з обрання йому запобіжного заходу відбудеться 21 квітня. За прогнозами Черезова, суддя в справі буде той самий, який відправив під арешт голову Державної фіскальної служби Романа Насірова, – Олександр Бобровник.
У Національному антикорупційному бюро України зазначили, що суддю, який має обрати запобіжний захід Мартиненку, визначить автоматизована система.
