Програма "Схеми": Співробітники агентства із запобігання корупції одержували по чотири оклади на місяць

Усі чотири співробітники Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), що зазнало різкої критики через збої в підготовці системи е-декларацій, щомісяця одержували по дві надбавки до окладу та премії в розмірі місячної зарплати. Про це повідомляють журналісти програми "Схеми" – спільного проєкту "Радіо Свобода" та телеканала "UA:Перший".

Отже, із квітня до вересня голова НАЗК Наталія Корчак одержала понад 700 тис. грн. Щомісяця їй нараховували оклад – 35 тис. грн, 50% від окладу – у вигляді надбавки за вислугу, 100% окладу – у вигляді надбавки за інтенсивність праці і ще 100% окладу – у вигляді премії.

У липні та вересні члени агентства отримали по 250% премії, крім окладу та надбавок, про що повідомили у відповідь на запит "Схем".

Фото: radiosvoboda.org

"Критерії успішності роботи членів НАЗК визначали самі члени НАЗК. Вони вирішили, що потрібно себе преміювати. Вони вважають, що добре виконують свої функції. Водночас, як ми бачимо, НАЗК не забезпечило належним чином роботу системи електронного декларування", – прокоментувала цю інформацію юрист "Центру протидії корупції" Олена Щербан.

Корчак у розмові з журналістами нарікала на несвоєчасне фінансування Кабінетом Міністрів свого відомства та повідомила, що завдяки преміям співробітники агентства НАЗК облаштовували свої робочі місця, аж до заправляння картриджів.

Кабінет Міністрів створив Національне агентство із запобігання корупції в березні 2015 року. У грудні того ж року уряд затвердив трьох із п'яти членів агентства – Наталію Корчак, Олександра Скопича та Віктора Чумака, проте згодом Чумак відмовився від посади. 16 березня 2016 року Кабмін затвердив ще двох обраних членів НАЗК – Руслана Рябошапку та Руслана Радецького. Після цього в агентстві сформувався кворум, і воно запрацювало. Главою Нацагентства обрано Наталію Корчак.

Запуск НАЗК був однією з умов одержання Україною безвізового режиму з ЄС. Агентство, між іншим, має займатися аналізом електронних декларацій про доходи державних службовців.

Запуску системи е-декларацій передував тривалий скандал. 11 серпня президент Петро Порошенко заявив, що електронне декларування набуде чинності 15 серпня, і він не потерпить відтермінувань. Однак 12 серпня адміністрація Держспецзв'язку відмовила в атестації системи, аргументуючи це тим, що вона не готова до роботи і не відповідає технічним завданням.

31 серпня Держспецзв'язку України нарешті атестував систему e-декларування. 1 вересня Корчак повідомила, що опівночі система запрацювала.

Українські держслужбовці мають подати декларації до кінця жовтня 2016 року. За недостовірні відомості в е-деклараціях чиновника можуть оштрафувати на суму від 17 до 51 тис. грн або засудити до двох років позбавлення волі. Низка депутатів та чиновників заявила про складнощі із заповненням своїх декларацій через технічні збої в системі.