+9 Київ
Ухвалення Верховною Радою у другому читанні законопроєкту №3196-д призведе до скорочення чисельності Служби безпеки України на 10 тис. осіб, що серйозно вдарить по державному бюджету, оскільки необхідно буде оплатити компенсації кожному звільненому. Про це у статті для "Апострофа" заявив радник голови СБУ Андрій Василенко.
"З огляду на це, є кілька моментів, які викликають зауваження щодо цієї ініціативи. По-перше, скорочення на половину, за моїм досвідом реорганізації різних державних органів, викликає дуже цікавий ефект: починається боротьба двох людей за одне місце. Я не зовсім розумію такий підхід. По-друге, склад СБУ становить наразі приблизно 20 тис. осіб. Ця цифра формувалася з розрахунку від кількості завдань, навантаження, а також сил і засобів, які використовуються проти нас. Загальна кількість ФСБ Росії та КДБ Білорусі становить 220 тис. осіб. Не всі займаються Україною, але якщо цю цифру розділити на п'ять, отримаємо відповідну цифру", – зазначив Василенко.
Він додав, що в законопроєкті встановлено строк три роки на відповідне скорочення.
"З точки зору Мінфіну, це не зовсім реально з тим станом бюджету, який є зараз. У чому проблема? При звільненні людей з військової служби, яку люди проходили у СБУ, треба платити вихідну допомогу, невикористані відпустки, усі соціальні гарантії у відповідності до закону. Якщо порахувати ці суми та помножити їх на умовні 10 тис. звільнених, вийде від 6 до 10 млрд грн. З огляду на це ми просимо закласти період сім років для скорочення. Воно відбуватиметься природним шляхом: люди йдуть, звільняються – за вислугою, за пенсією, переходять на іншу роботу. І ми спокійно досягнемо результату, без надриву", – сказав радник голови СБУ.
Також Василенко розкритикував ідею демілітаризації СБУ.
"Тут є дві складові. Перша – це Конституція України. Ст. 85 чітко зазначає, що СБУ – військове формування. Водночас ст. 17 стверджує, що державну безпеку забезпечують тільки правоохоронні органи та військові формування. Якщо СБУ стає ані військовим, ані правоохоронним органом, до державної безпеки вона згідно із законом не має жодного відношення. Друга проблема – демілітаризація під час війни – це "цікава" думка. Тому закладена компромісна модель: далеко не всі у спецслужбі повинні бути військовослужбовцями, а закладено концепцію введення спеціальних звань. Тобто, наприклад, лейтенант поліції – це звання спеціальне, а не військове. Це є і в ДБР, і в НАБУ. Є інша думка: давайте, мовляв, залишимо з військовими званнями лише контррозвідку та "Альфу". Але тоді інші наші оперативники не працюватимуть у зоні ООС. А це нонсенс..." – переконаний він.
Радник керівника спецслужби підкреслив, що до думки фахівців політики в цьому питанні не дослухаються.
"Я не розумію, чому не враховується голос СБУ. Є досить багато депутатів – і це видно по таблиці депутатських пропозицій, які надійшли до другого читання, – які усвідомлюють і розуміють небезпеку законопроєкту. Це люди професійні, зокрема, і з правоохоронного комітету. Вони звертають увагу на це й займають певну позицію. Утім, є спроби дискредитувати позицію Служби безпеки України з боку певних активістів. У Facebook чомусь деякі правки народних депутатів назвали лобізмом з боку СБУ. Хоча варто зазначити, що там багато правок від членів робочої групи, які займали відповідні позиції із самого початку обговорення. Там справді певні думки співпадають із тим, що ми кажемо. Але ж не тільки ми маємо професійний досвід і здоровий глузд", – заявив Василенко.
Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №3196-д про внесення змін до закону "Про Службу безпеки України" 28 січня.
Законопроєкт №3196 зареєстрували у Верховній Раді 10 березня 2020 року, президент Володимир Зеленський позначав його як невідкладний. Після доопрацювання в комітеті його в жовтні 2020-го зареєстрували знову в новій редакції як №3196-д.
