+10 Київ
Одна зустріч президента України Петра Порошенка і його польського колеги Анджея Дуди не зможе вирішити всіх розбіжностей між двома країнами, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" політолог Євген Магда.
"Подолати суттєві розбіжності між Україною і Польщею після однієї зустрічі президентів дуже складно. Тим більше, що обидві країни є парламентсько-президентськими республіками. І кожен із парламентів має свою позицію. Але сам факт зустрічі глав держав – позитивний. Завжди краще вести переговори і дискусії, ніж обмінюватися інформаційними випадами й ударами. Думаю, Україні потрібно позбутися ілюзій, що хтось із влади Польщі буде займати проукраїнську позицію. Керівництво країни матиме пропольську позицію. І в них можна повчитися відстоювати свої національні інтереси", – зазначив політолог.
На його думку, Київ має зосередитися на обговоренні з Варшавою актуальніших питань.
"У наших реаліях відстоювання інтересів не пов'язане із заглибленням у дискусію навколо політики історичної пам'яті. Нам необхідно порушувати конкретні теми. Наприклад, співробітництво в енергетичній сфері, захист українських трудових мігрантів у Польщі тощо. Також важливим є питання загальноєвропейської безпеки. Якщо Польща хоче відігравати вагому роль у європейській політиці, їй потрібно враховувати, що саме Україна стримує російську агресію, тому зацікавлена в підтримці. У нас занадто багато уваги приділяють чорним спискам: мовляв, якихось людей не пустять до Польщі. І це перетворюється на трагедію національного масштабу. Так бути не має. До того ж українські чорні списки значно більші, ніж польські", – підкреслив Магда.
13 грудня Дуда і Порошенко зустрілися в Харкові. Лідери дійшли висновку, що історичні питання не мають впливати на стратегічне партнерство України і Польщі, заявив Порошенко. Він анонсував засідання польсько-української комісії з історичних питань на рівні віце-прем'єр-міністрів країн.
Дуда після зустрічі заявляв, що президенти домовилися "не робити кроків у рамках чергових увічнень, які не ґрунтуються на науково перевірених доказах". Він також заявляв, що увічнювати потрібно "конкретних людей, які загинули".
У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.
Протягом трьох років у Польщі осквернили понад 15 українських пам'ятників, повідомляв Український інститут національної пам'яті. Жодного пам'ятника не відновили. Протягом цього ж періоду в Україні вандали пошкодили чотири польські пам'ятники, усі відновлено коштом української сторони.
Улітку цього року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.
2 листопада міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дасть можливості в'їхати в країну українцям, які демонструють антипольські погляди. У МЗС України на це відповіли, що в країні немає антипольських настроїв.
17 листопада у Кракові відбулося засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі. За підсумками переговорів сторони дійшли згоди зняти мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні і загальне їх відновлення, заступник глави Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв та шеф канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський "погодилися з важливістю" продовження роботи двосторонньої міжурядової комісії із захисту та повернення культурних цінностей. В адміністрації польського президента Анджея Дуди заявили, що вітають скасування мораторію на проведення ексгумації поляків в Україні.
