+10 Київ
Кожна національна громада зможе впливати на кількість годин на вивчення рідної мови у школах, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України 16 лютого.
"Кількість навчальних годин, що витрачається на той чи інший предмет, визначається навчальним планом. Базові навчальні плани закладені в Державний стандарт. Так, у Кабінеті Міністрів України вже чекає ухвалення Держстандарт початкової освіти. У ньому передбачені чотири базові навчальні плани, зокрема ті, що стосуються навчання національних меншин. Там ми заклали, що школа сама буде визначати, скільки годин відвести вивченню рідної мови, а скільки – іноземної", – заявив заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей.
Зазначають, що 14 лютого у МОН відбулися консультації із представниками молдовської, німецької, грецької, болгарської, гагаузької та єврейської громад щодо мовної статті проекту закону "Про загальну середню освіту", а 15 лютого пройшла зустріч із представниками румунської громади. Окрім того, питання вивчення рідної мови з чиновниками МОН обговорили представники кримськотатарської громади.
Після ухвалення 5 вересня 2017 року у другому читанні і в цілому українського закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина та низка інших країн висловили занепокоєння про майбутнє національних меншин в Україні.
Документ подали на експертизу до Венеціанської комісії, яка сформулювала висновки 8 грудня.
Києву запропонували внести зміни до 7-ї статті – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема, ішлося про викладання в середній школі російською мовою.
Комісія не наполягає на зміні статті закону, але рекомендує Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.
У ЄС заявили, що Київ повинен урахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту".
14 грудня міністр освіти Лілія Гриневич зазначила, що Україна продовжить шукати правильну модель навчання для представників національних меншин.
У Міносвіти повідомили 1 лютого, що згодні відкласти імплементацію мовної статті закону "Про освіту" до 2023 року. 14 лютого Кабмін подав до Верховної Ради відповідний законопроект.
15 лютого глава Кабінету Міністрів України Володимир Гройсман подав на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до закону про освіту.
