+9 Київ
Готівку для фінансування провокацій проти активістів Майдану привозили люди Азарова
– Сьогодні наш гість – Валентин Наливайченко, двічі екс-голова Служби безпеки України.
Валентине Олександровичу, прошу вас відповідати чесно, прямо і конкретно. Готові?
– Готовий.
– Довше, ніж ви, СБУ не керував ніхто?
– Думаю, ні. Так склалося життя – понад два роки працював і без затвердження парламентом, і після затвердження.
– У мене на вас є невелике досьє. Ви зробили багато важливого: провели масштабну роботу для визнання Голодомору, зібрали докази незаконної депортації у 1944 році кримських татар та інших народів, відкрили у Львові музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", затримали відомого суддю-колядника Зварича. І саме ви, я підкреслюю, почали відкривати архіви СБУ і проводити декагебізацію України. Скажіть, ви ще не генерал армії?
– Ні. Та й не заради генеральських звань я це робив, і робив не сам, а з людьми, яким я щиро вдячний, – кожному, хто брав участь у кожній із успішних операцій. За всі ці п'ять років, за всі успіхи і невдачі я відповідаю. Такий термін роботи в керівництві спецслужби – це величезні знання, які потрібні й досі мені і нашій державі для того, щоб зрозуміти, що було не так, хто справжні вороги України, які призвели до такого стану речей, як тепер.
Фото: Сергій Крилатов / Gordonua.com
– Відверте запитання. Хто розстріляв Небесну сотню?
– Снайпери, серед них були й іноземні. Я впевнений у тому, що й Сурков – на той час помічник президента Путіна – і три групи генералів й офіцерів ФСБ, які заїжджали нелегально, коли ми з вами, як і тисячі активістів, були на Майдані, – це люди, задіяні, зокрема, у розстрілах і незаконному застосуванні сили на Майдані. Протягом перших місяців повністю провели розслідування вже під моїм керівництвом, оприлюднили та розсекретили місця розстановки снайперських пар, імена співробітників "Альфи". Жоден альфівець не втік за кордон, усі були допитані. Це, до речі, до запитання: "Із ким було захищати?" Усі були на допитах. Усіх "беркутівців" іще протягом березня–квітня ми розшукали, затримали, заарештували та доправили до суду. Для того, щоб через їхні свідчення вийти на тих, хто віддавав незаконні накази. Портрети представників опозиції, громадських організацій, активістів роздавали, зокрема, снайперам...
– Я бачив, як на одному з російських каналів Азаров і Клюєв розповідали про те, що Небесну сотню розстрілювали не лише "беркутівці", але і грузинські начебто снайпери, яких завезли сили, що організували Майдан. Називалися прізвища Пашинського, Парубія та інших. Таке було чи ні?
– Єдина зброя проти брехні і брехунів – це слово правди і справа правди. Тому й розслідування ведеться прозоро. Із дня на день я, як і всі громадяни України, чекаю на те, що справу нарешті передадуть до суду, де потрібно оприлюднити докази, зокрема й ті, які я озвучив, і ті, які ще не озвучені. Ну, треба ж сказати, що головне управління СБУ організовувало провокації, а готівку для фінансування провокацій проти активістів Майдану привозили люди Азарова. В Азарова сидів офіцер зовнішньої розвідки Росії? Сидів...
– Давайте прізвище його назвемо.
– Нехай назвуть на суді, щоб він не втік, і знову не говорили, що не було такого офіцера розвідки.
– Ну, він багато років біля нього сидів – ми знаємо, про кого говоримо.
– Безумовно. Нехай на суді це прозвучить. Я як свідок не відмовлюся від жодного свого підпису протягом того часу, коли я розслідував цей злочин.
– Три роки минуло після розстрілу Небесної сотні. Я не маю сумнівів у тому, що, якби це сталося десь у Європі чи у Сполучених Штатах, не дай боже, місяць–два – і всі були б покарані. Чому у нас досі ніхто не покараний?
– Згоден із вами. Наприкінці 2014 року мав відбутися суд. Я у цьому не просто переконаний, а заявляю це від імені всіх тих нових співробітників СБУ, які з перших місяців розслідували злочини, вчинені попереднім керівництвом України, колишнім керівним складом СБУ. Це також злочини проти нашої держави за участю ФСБ Росії, пов'язані з незаконним постачанням зброї, і багато-багато інших елементів, які склали загальну картину професійних злочинів проти людяності, скоєних під час революції.
– Увесь світ бачив, як тікали Янукович, Азаров, Захарченко, Якименко, Пшонка. Чому їм дали втекти, чому не затримали?
– Коли тікали? 22–23 лютого. Хто були ті силовики, які їх випускали? Прикордонники, спецслужби і Міністерство внутрішніх справ, якими керували ними же поставлені люди. Власне, я себе пам'ятаю з 24 лютого, коли парламент призначив мене на керівництво СБУ... Порожня будівля, ніч, згарище у подвір'ї – згоріли матеріали незаконного прослуховування та стеження за Наливайченком, Ярошем, Сюмар та іншими представниками опозиції того часу...
– І нікого немає...
– Нікого, Дмитре, і все спалено. Ба більше, деякі регіональні управління – вже під керівництвом генералів ФСБ: наприклад, Кримське, Севастопольське та інші. Ось що насправді залишив нам Янукович і його поплічники. І в цьому глибина руйнування і, власне, трагедії України.
– У мене особисто, якщо ми говоримо про те, як тікали Янукович та його спільники, є глибока підозра, що вони відкуповувалися від нової української влади. Особисто вам хтось намагався передати гроші за те, щоб їх відпустили, щоб ви закрили очі на те, як вони тікають?
– Жодного разу – ні за це, ні за інше – жодних грошей не пропонували.
– Але ви припускаєте, що комусь вони, можливо, щось і дали, щоб їх відпустили?
– Відповім як людина, що двічі керувала спецслужбою. Мої думки ґрунтуються на фактах, і, якби факти були, повірте, я би не сумнівався жодної секунди в тому, щоб передати їх до прокуратури, а потім до суду. Нам відомо, що Якименко та Захарченко, колишній міністр внутрішніх справ, передавали гроші в Донецьк і Луганськ, підбурюючи місцевих міліціонерів, сепаратистські організації до повстання, фактично, проти нової української влади. Це задокументовано, були затримання, арешти, тепер це також має бути у суді.
Із початком російської агресії у Криму завданням спецгруп СБУ було спасіння кримських активістів, видатних діячів держави і церкви від арештів ФСБ
– Після Майдану генеральним прокурором України призначили "свободівця" Олега Махніцького. Чи правда, що, побувши при владі, він купив п'ятизірковий київський готель "Хаятт"?
– Купив. Але не він.
– Хто купив, ви знаєте?
– Я знаю, і думаю, що якщо власники пізніше не змінилися, то й іноземний менеджмент, й ім'я одного з колишніх народних депутатів України також мають бути озвучені, але – це важливо, Дмитре, – під час кримінального розслідування. Якби НАБУ взялося за цю справу, це було би справедливо, а тоді вже – передавати до суду.
– Тобто Махніцький тут ні до чого?
– Чи був зв'язок із Махніцьким, нехай встановлює слідство.
– Чи правда, що на початку агресії у Криму ви витягли звідти Блаженнішого Любомира Гузара?
– Агресія у Криму й окупація почалися з 20 лютого, а ми, на жаль, змогли діятилише 24–25 лютого, щойно хоча б у київському, центральному офісі стали з'являтися нові люди. З першого дня я віддав два накази, і сьогодні я їх розсекречу. Перший – у Крим, безпосередньо через оперативний зв'язок: розпочати протидію (і жодних подвійних стандартів) проти спецслужб Росії і в жодному разі не брати участь у заколоті, який був організований зокрема Кримським парламентом і Кримським урядом. Це вказівка номер один.
Вказівка номер два: формування спецгруп із нових офіцерів СБУ, людей із Майдану, яких ми терміново, протягом перших днів і ночей, збирали в центральному офісі і відправляли до Криму. Завдання було – рятувати кримських активістів, діячів церкви, видатних діячів держави від арештів ФСБ.
– Гузар там був у цей час?
– Блаженніший Любомир Гузар... На щастя, це одна з тих спецоперацій, коли вдалося врятувати життя і цьому видатному українцю.
Фото: Сергій Крилатов / Gordonua.com
– Чи правда, що затриманого в Херсоні полковника ФСБ Росії ви обміняли на автомайданівців, серед яких був і син Анатолія Гриценка?
– Так, це був полковник ГРУ Росії, надзвичайно небезпечний офіцер, який діяв разом із групою. Він був заарештований під моїм керівництвом на початку березня. І я підтверджую, що ми віддали його заради порятунку життів автомайданівців (серед яких був і Олексій Гриценко), заради того, щоб звільнити з полону, фактично – із в'язниці ФСБ, організованої на території Криму, зокрема і цю групу наших активістів. Таких операцій було кілька, просто про цю вже можна й потрібно розповісти всім, хто хоче знати.
– Багато людей, які розбираються у ситуації, говорили мені, що Крим віддали або умисно, або просто бездарно. Євген Кирилович Марчук зокрема говорив, що треба було відловити цих "зелених чоловічків", узяти в полон або вбити і показати всьому світу: дивіться, ось терористи на території суверенної держави. Чому віддали Крим?
– Згадуючи роботу, за яку я відповідав, скажу, що Крим віддали тоді, коли повернули ФСБ Росії, яку ще у 2009 році ми звідти вигнали. Удруге віддали Крим у 2010-му Партія регіонів і Янукович, коли ухвалили Харківські угоди. Тобто Крим почали віддавати – де-факто і де-юре – із 2010 року. 24 тисячі російських військових, що вийшли на вулиці Автономної Республіки Крим починаючи з 20–22 лютого, – це й були ті окупаційні війська, які здійснили анексію. Тому протидіяти (Євген Кирилович Марчук абсолютно має рацію) можна й потрібно було б українською армією. Чи була вона? Янукович і всі його силовики не залишили нам ні армії, ні боєздатних оборонних структур.
– Шансів не було?
– Шанси були би тільки в тому разі, якби було військове з'єднання або українська армія, здатна до пересувань разом із пальним і зі зброєю. Таких людей, наскільки мені відомо, на той момент не зібрали.
– Зрадників у Криму і на Донбасі серед держслужбовців та представників силових структур було багато?
– Так, і найнебезпечніше, Дмитре, що були вони і в місцевому керівництві, і в керівництві СБУ на місцях, призначеному Януковичем. І не просто зрадники – вони фактично стали знаряддям окупації. І не лише самі переходили, а ще й залякували підлеглих, давали вказівки. Уявіть, якщо в людини, наприклад, сім'я живе в Сімферополі, а його керівник – (уже) генерал ФСБ, який розповідає йому про щасливе майбутнє у складі Росії, і що у нього шансів немає, тому що в Києві – хунта. А Наливайченко дає протилежні вказівки, але йому відключають весь зв'язок і не дають працювати.
Про структуру СБУ, яка залишилася після Януковича у Криму, можу сказати: лише 30% людей із особового складу (не з керівництва) залишилися вірними присязі.
– Дуже важливе питання. Чи правда, що у планах Путіна був бліцкриг, і до 8 березня 2014-го війська Російської Федерації повинні були опинитися в Києві?
– Правда... Я пам'ятаю ці безсонні ночі на початку березня, коли я та нові керівники СБУ, призначені або парламентом, або Турчиновим, зробили для себе чесний висновок: СБУ треба закривати та переводити у стан військової частини згідно із законом (під час воєнного стану саме так має діяти СБУ), роздавати зброю і йти вже як військова частина на фронт. Чому? У мене була не просто інформація... Із боку Чернігова заходили бойові російські вертольоти, що неодноразово порушували кордон, показово потім повертаючись назад, на територію Росії. Розвідка щоночі – не щодня, а щоночі – інформувала нас про готовність російського військового десанту, про транспортні літаки в Таганрозі, Ростові-на-Дону, Бєлгороді, які вантажать із бойовими наказами висадки в Києві.
Простіше кажучи, "не хутро треба було рятувати з вогню, а дім від вогню". І дім цей – Київ. Ми збирали людей невеликими загонами, і на 10 березня нам вдалося зібрати сорок нових "альфівців", і був уже новий командир. Я віддав наказ. Скільки зброї знайшли на місці розташування київської "Альфи": це два гранатомети, і в кожного, слава богу, був хоча б автомат і пістолет – особистий, табельний. Ось із цим і вирушили в Жуляни, Бориспіль, Узин та інші аеропорти (не буду називати для ворога) для того, щоб перекрити злітно-посадкові смуги, підірвати їх у разі заходження російського військового десанту на Київ. Це знало і керівництво держави, і цим займалася СБУ після Революції гідності.
– Що буде з Донбасом?
– Із Донбасом буде лише одне – ми маємо повернути його до складу України.
– Він буде повернений?
– Так, але за однієї важливої умови... Потрібно чітко розуміти, як відбувалася окупація Донбасу. Головне для України і тепер уже для військово-політичного керівництва держави – розуміти, як відвоювати людей назад...
– ...ось це найважче...
– ...щоб не було підтримки, нехай навіть і двадцятивідсоткової, у цих сепаратистів і в російських військ. Адже це вони закликали, перебували в сепаратистських організаціях, вставали живим щитом між нами й російським спецназом.. От кажуть, не воювали там – це неправда. Перші загони вдавалося збирати з вуйків. Воювали зі зброєю й гинули першими офіцери служби безпеки – нові. А чому гинули? Тому що з місцевих жителів, жінок і дітей, виставляли живий щит під Слов'янськом. А з-за спини так званий...
– ..."Русский мир"...
– ... під керівництвом Гіркіна та інших розстрілював наших офіцерів із АК-100, якого тоді в Україні ще ніхто не бачив (це сучасне озброєння). От гібридна війна – так і починалося захоплення Донбасу.
Заступники генерального прокурора покривали нафтобази, виводили в офшорні компанії гроші, вкрадені у наших людей, у нашої оборони
– Крим, на ваш погляд, повернеться в Україну чи ні?
– Крим, я переконаний, – це невід'ємна частина України. Я згодний із паном Швецем (екс-розвідник КДБ СРСР. – "ГОРДОН") у тому, що наша жорсткість у питаннях територіальної цілісності, наше прагнення і, головне, результативна робота для міжнародної коаліції на підтримку України та жорстких санкцій проти Криму і проти Росії – це правильний шлях і запорука того, що й Автономна Республіка Крим знову буде у складі нашої держави. І я б не відкидав, а, навпаки, підтримував серйозне прагнення кримсько-татарського народу до того, щоб повернути свою батьківщину і свою землю.
– Під час вашого керівництва СБУ у вас коли-небудь був куратор?
– Ні, це було неможливо. Саме тому я з таким обуренням сприймаю інформацію про те, що є якісь "наглядачіі", нібито Кононенко щось вирішує в СБУ, або Грановський, або якісь інші люди з "БПП".
Фото: Сергій Крилатов / Gordonua.com
– Ви перший, хто добровільно пішов із влади, сформованої після Майдану. Чому ви це зробили?
– Я пішов через те, що відновилася політична корупція, і, що ще страшніше, – у керівництві (на той час) Генеральної прокуратури України. У чому це полягало? Усіх моїх нових контррозвідників – на передову, антитерористичні підрозділи, через полігони, – на передову. Виїзну колегію я проводив безпосередньо у Краматорську, на "Сарматі" для того, щоб усе керівництво СБУ не кабінетним було, а там, у військових наметах... і наші вояки бачили, що ми з ними, на передовій.
Але тоді ж заступники генерального прокурора покривали нафтобази, виводили в офшорні компанії гроші, вкрадені у наших людей, у нашої оборони...
Що я мав зробити – зробив, задокументував. На жаль, це не моя підслідність – приніс і віддав генеральному прокурору. А щоб він раптом "не загубив", доповів президенту – із підписом, із прізвищами, із назвами офшорних компаній, запросивши зокрема групу ФБР для того, щоб (ми ж не маємо юрисдикції за кордоном) повернути вкрадене. Ну, після того, як мене зупинили, який був сенс залишатись у владі?
Фото: Сергій Крилатов / Gordonua.com
– Яка причина вашого конфлікту зі президентом?
– У мене немає конфлікту із президентом. У мене є конфлікт із корумпованою верхівкою, яка або притерлася до президента, або прикривається президентом, або використовує всі можливості у владі, зокрема в уряді, для того щоб красти у цієї держави.
– Вам особисто хабара коли-небудь пропонували?
– Ні.
– Чому?
– (Сміється). Це, знаєте, як у тій приказці... "Чого у вас картопля не росте? – Тому що не саджали. – А чому не саджали? – Тому що не росте". А навіщо пропонувати, якщо не бере? А якщо не бере, то навіщо пропонувати? Я навіть такої розмови не уявляю, як, думаю, й усі, хто мене знає. Прийти до Наливайченка і... що запропонувати?
– Декларації керівництва СБУ засекречені. Це правильно?
– (Обурено). Дмитре, це цілковита маячня і до того ж – незаконно. Конкретний приклад: перед вами сидить людина, яка із 2007 року щорічно публікувала свою власну декларацію на веб-сайті СБУ. Це легко перевірити. І закликала інших це робити – ще до Закону про електронне декларування. Ну, що заважало мені працювати або керувати?
– Нерухомості багато нажили за цей час?
– На жаль, небагато – для дружини і родичів.
– Виходить, ви погано працювали, я думаю.
– Це питання оцінки людей. Але я хочу сказати про інше: декларація, особливо керівного складу СБУ, який призначає або парламент, або указ президента, – це така сама публічна інформація, як і про будь-якого іншого держслужбовця.
– Насіров буде сидіти?
– Він уже, слава богу, затриманий. Але найголовніше, щоб суд був публічним. Й у справі про розкрадання податків, народних податків з України, мають піти й інші фігуранти, яких він назве. Обов'язково має назвати: кому доходило до 30% відкатів із повернення ПДВ, що за політична партія, яка фінансувалася за рахунок цих так званих відкатів, наприклад, за повернення ПДВ? Це все народні податки.
– Це правда, що американці вимагають посадити Насірова?
– Правда те, що вони серйозно зацікавилися розслідуванням цієї справи. Це я можу підтвердити.
– Хто наступним піде за Насіровим?
– Називаємо: Кононенко, Грановський, Гонтарева і так далі.
– Ви у цьому впевнені?
– Я у цьому переконаний, бо корупцію саме цих людей ми документували ще в червні 2015 року. Вона, на жаль, нікуди не поділася. І зараз, Дмитре, у той час, поки ми з вами працюємо в ефірі, Кононенко і справді думає, що іспанські прокурори не знають, де розташована його нерухомість і за які гроші вона придбана? Інші країни не називатиму – прокурори там самі у нього спитають.
– Колишній заступник голови СБУ Тріпак оприлюднив "чорну касу" Партії регіонів, але деякі ваші колеги говорили мені, що це аж ніяк не все, і що є ще одна частина цієї "чорної" каси. Це справді так?
– Давайте і я вам скажу. Є друга частина – та, яка стосується найбільш небезпечних злочинів під час Революції гідності. Із каси Партії регіонів фінансували розробку так званого плану Бумеранг та інших. Ми з вами вже порушували питання про провокації та незаконні операції проти активістів Майдану. І для цього також гроші видавалися.
– У кого ці документи тепер?
– Ці документи повинні оприлюднити ті, хто взяв першу половину. Я відповідально заявляю, що після Революції гідності під час усіх слідчих дій, які проводили і ми, і Міністерство внутрішніх справ (нове, під керівництвом Авакова), у нас не було цих документів. Ті, хто віддав тільки першу половину, мають бути допитані, і друга частина має бути повернена.
– Чи правда, що існує особистий блокнот Януковича, куди він записував гроші, які давав майже всім українським політикам?
– Ну, сам він був неписьменний, тому писав йому Кобзар, особистий керівник його охорони, і такий блокнот був. І там були записи не лише про гроші, але і про те, хто, як і коли відвідував Януковича – то в багажнику, то...
– ...що, і в багажнику відвідували?!
– Звичайно! Ховалися ж! Щоб ніхто не побачив.
– Отже, їхали в багажнику?
– Безумовно – там усе це є.
– Янукович і Азаров – агенти КДБ СРСР?
– Це треба визнати безумовно.
– Ви в цьому впевнені?
– Упевнений чи ні – мають бути документи. Документи зберігаються в Російській Федерації.
Контакти Порошенка з усіма російськими послами, зокрема із Зурабовим, що був послом уже під час російської окупації, – це ні для кого не секрет
– Чи багато наразі в українській владі російської агентури?
– Зараз, сподіваюся, вже не так багато. З однієї причини: з'явилося більше молодих людей, які не могли бути і, слава богу, не були завербовані іноземними спецслужбами, зокрема і службами Радянського Союзу чи Російської Федерації.
– Ви хоч не агент Кремля?
– (Сміється). Нехай Слідчий комітет Росії сильно не радіє. Вони ведуть проти мене серйозні кримінальні справи, як вони вважають, але ми на стороні правди і власної країни. Тому нехай грають у ці чутки і далі.
– Ви добре знаєте Надію Савченко, про яку зараз говорять, що вона може бути агентом Москви. Як ви вважаєте, це можливо?
– Я добре знаю її сестру, Віру Савченко, вона приходила до мене. Я дивився в її очі – як зараз дивлюся у ваші, Дмитре, і у мене не було сумнівів у тому, що Надію треба звільнити. Я переконав наших відважних офіцерів, які тоді затримали і винесли з поля бою двох російських ГРУшників – бойового офіцера і сержанта, а не якихось там переодягнених сепаратистів... Не було сумнівів у тому, що їх можна і потрібно віддати, щоб повернути з полону громадянку України, незаконно викрадену на території нашої держави. Так і зробили, і на цьому моє знайомство з Надією Савченко... так і не почалося.
– Чи є у нас олігархи – не агенти Росії?
– Ні, оскільки у них найбільший бізнес завжди був пов'язаний з Росією. Але і президент – олігарх, який зараз при владі... Його контакти з усіма російськими послами, зокрема із Зурабовим, колишнім послом вже під час російської окупації, ні для кого не секрет. А вже робити висновок, агентурні це відносини чи ні, я не можу.
– Я багато років дружив із Віктором Степановичем Черномирдіним, але це не означає, що я агент.
– По-перше, ви – не олігарх, по-друге, ви не при владі. (Сміється)
– Чим закінчиться справа Фірташа?
– Думаю, справа Фірташа закінчиться не скоро. Якщо вже американська юстиція береться, то вже не до жартів. Але саме ця справа має змусити схаменутися тих, хто розкрадає зараз. Ті, хто зараз при владі в адміністрації президента, Кабміні, повинні зрозуміти: коли Департамент юстиції США розслідує, наприклад, відмивання грошей, це означає, що американські подільники нинішніх наших керівників вже дають свідчення. Так було з Panama Papers, пам'ятаєте? Сайт "ГОРДОН", до речі, писав про те, що всі організатори Panama Papers уже заарештовані. Усі! Далі інші країни вже беруть інформацію, шукають викрадені з їхніх країн гроші, щоб їх повернути. Не шукає тільки Україна – і то не тому, що ми не хочемо, а тому, що президент не підписав ці папери.
– Ваші колеги розповідали мені, що Служба безпеки України свого часу зібрала тридцять томів особистої справи Севи Могилевича...
– Це була оперативна інформація, підтверджую...
– Але потім, нібито, ці тридцять томів знищили – чи не всі тридцять?
– Правда, що збирали, і не один раз – кажу відкрито. У 2005 році, на жаль, були знищені оперативні матеріали, про що я дізнався наприкінці 2006-го.
– Хто був головою Служби безпеки в 2005 році?
– Після Помаранчевої революції – Олександр Турчинов, потім – Ігор Дріжчаний, у якого я був тоді заступником. Можу сказати, що вже в наші часи цього досьє не було. Але це не все.
– Коли ж його знищили? При Турчинові?
– Виходить, що так. Але ж ми не мовчали. Коли, наприклад, в 2006-му дізналися, що оперативні матеріали (так зване досьє) знищені, зробили дві речі, за які я, до речі, відповідав. Перше: відкрив повний допуск українським прокурорам до розслідування, хто і на якій підставі дав вказівку знищувати, чи була за це винагорода, з якого переляку раптом знищується така серйозна розробка? Але було і друге. Запросили групу ФБР (ці два фахівці досі працюють на керівних посадах в ФБР), з якими почали відновлювати оперативну інформацію. Це сьогодні не проблема – у сучасному світі є всі технічні засоби. Величезні гроші залишають величезні сліди...
– Це афоризм... Ви спілкувалися коли-небудь із Путіним? Особисто?
– Ні.
– Ніколи?
– Ні.
– Що як колега ви думаєте про нього?
– (Сміється). Як кажуть, тамбовський вовк йому колега... Але що стосується загалом системи влади, побудованої на представниках ФСБ і на російській спецслужбі, мені було дуже цікаво почути від Андрія Ілларіонова, з яким ми спілкувалися в компанії Михайла Саакашвілі. Я вважаю, він найглибше розуміє, як побудована система Путіна. Можу сказати, що це хибний шлях. І коли я бачу в Україні спроби застосувати українську спецслужбу для політичних переслідувань, для підглядання, підслуховування, коли президенту носять аудіофайли або роздруківки телефонних розмов то Олега Ляшка, то іншого політика, я можу сказати: "Хлопці, навіщо це робити? Навіщо вам російська модель влади?" Ми ж за свій шлях...
Фото: Сергій Крилатов / Gordonua.com
– Кажуть, у вас якісь особливі стосунки з Дмитром Ярошем. Це так?
– Дмитра Яроша знаю давно, поважаю. Коли міг йому допомогти в часи Януковича, коли було дійсно важко, він став моїм помічником як народного депутата. І не тільки він – були і інші патріоти. Для чого? Можу сказати, Дмитре: щоб хлопців зайвий раз не тягали в СБУ чи МВС.
– Що вас об'єднує з Тимошенко?
– Ми – політичні партнери. У кожного є свій політичний рух, політичний проект, але співпраця, як і з іншими можливими партнерами, нам цікава.
Колишньому голові СБУ Якименку я раджу менше пити російської горілки, повертатися до України і йти до українського суду. Він фігурант – це серйозна штука
– Юлія Тимошенко може стати президентом України?
– (Сміється). Може, і вона неодноразово намагалася.
– Це був би хороший президент для України?
– Знаєте, це вже питання до людей, я думаю. Вибори... Тим ми й повинні відрізнятися від будь-якої іншої держави, яка будує диктатуру: кого скажемо – того і призначать.
– Українське політичне майбутнє у Михайла Саакашвілі є?
– Є. І він це доводить.
– Він потужна фігура, на вашу думку?
– Наскільки я знаю його всі ці роки, потужність його в тому, що він не тільки сам здатний на вчинок, але й учинок здатний підтримати. У 2009 році, коли розслідували отруєння президента України Ющенка, фігурантами справи були, зокрема й колишні громадяни Грузії. Саакашвілі, будучи президентом Грузії тоді, не вагаючись ні секунди, дав нам і доказову базу, і можливість розслідувати (я прилітав тоді в Тбілісі), що значно допомогло справі. Чому Ющенко не наважився передати справу до суду – це вже друге питання.
– До речі, ви підтримуєте якісь зв'язки з колишнім президентом Ющенком, за якого працювали?
– Не регулярно, але підтримую. Скажу чесно: як поважав його, так і поважаю.
– Скількома мовами ви володієте?
– (Посміхається). Давайте порахуємо: фінська, англійська, російська.
– Чому фінська?!
– Тому що зараз читаю спогади Урхо Калева Кекконена (президент Фінляндії з 1956 по 1981 роки. – "ГОРДОН"). Знаєте, як його називають фіни? Укоко. Не знаю чому, але фінська мова мені цікава. Може, в минулому житті я був фіном? (Посміхається).
– Може, вас готували до роботи у Фінляндії?
– Все з точністю до навпаки: зовнішність, здібність до мов, детектор брехні – і тільки після цього в інституті розвідки (який я розсекретив у своємуFacebook, видав усю правдиву інформацію), мабуть, і відібрали. Ба більше, я був, здається, останнім українцем, який пройшов всі ці тести.
– Скільки у вас паспортів?
– Один. А, ні, неправда, два: внутрішній український і закордонний український.
– І все, більше немає паспорта жодної іншої країни?
– Ні.
– А чому ви відстаєте?
– Я – громадянин України, і як колишній керівник консульської служби запевняю всіх: не потрібні нам другі паспорти. Я щиро вірю, що ми дійсно повинні їздити в європейські країни без віз. Я сам був керівником делегації України, яка домовилася ще у 2005 році і про реадмісію, і про спрощення візового режиму. У 2001 році в Америці (ось такий я "агент ЦРУ") домовилися з Держдепом США про першу п'ятирічну візу...
– Про "агента ЦРУ" ми з вами зараз поговоримо. Колишній керівник Служби безпеки України, громадянин Російської Федерації Якименко, заявив, що ви безпосередньо пов'язані зі спецслужбами Сполучених Штатів і були завербовані ЦРУ під час роботи дипломатом. Ви – агент ЦРУ? Давайте вже розставимо крапки над "i".
– Авторові цих чуток я раджу менше пити російської горілки, повертатися до України і йти до українського суду. Це серйозна штука, він – фігурант. Так само, як і відповісти (звертаюся до нього безпосередньо) за гроші і за зброю, які передавали в Херсонську область і Крим, а ми зупиняли, запобігали терактам.
Що стосується "агент – не агент"... Зрозумійте, для спеціаліста, коли ти двічі керуєш спецслужбою і твої офіцери – люди, яких ти поважаєш, – виходять на такий рівень результатів, коли до нас, вважаючи за честь, приїжджали керівники ЦРУ, Моссаду, Мі-6, Мі-5, лорди приїжджали в Україну... Я пишався результатами роботи людей. Для України, для нашої нацбезпеки, я переконаний, що такі стосунки і така здібність роботи спецслужби – це стимул.
– Ви спілкуєтесь із членами сім'ї Трампа. Із ким саме?
– Якщо дозволите, я б у прямому ефірі не відповідав поки на це питання.
– Ви зустрічались із держсекретарем Сполучених Штатів Тіллерсоном. Що це за людина?
– Глибокий стратег, він дійсно мислить категорією "десять – п'ятдесят років". Друга ж людина, яка вразила мене, – президент Ізраїлю Перес, на жаль, уже покійний. Ні від кого я такого враження не отримав. Коли говориш із людиною, а вона пронизує якщо не Всесвіт, то площину світу точно. Пронизує думками, розумінням ситуації і світлістю розуму. У нього не ампутований розум, як у Познера – пробачте, якщо ви з ним знайомі... І навіть після вісімдесяти він мислив категоріями Всесвіту і в розмові з простим заступником міністра закордонних справ України говорив про вічність.
Удруге ми зустрічалися, коли я був головою СБУ. Ми, нарешті, розсекретили всі провокації НКВД, які приписували українському визвольному рухові, – злочини проти євреїв. Євреї працювали у визвольному русі, підробляли на машинках в НКВС і ДПУ антиєврейські матеріали... Він читав і говорив: "Валентине, а чому ж до сьогодні це було невідомо? А можна взяти?" Кажу: "Не можна просто... Для мене самого це було відкриття". Ось з такими людьми зводило життя.
– Трамп буде підтримувати Україну?
– Підтримує вже. І вся ця брехня про те, що будуть сумніви, підтримувати Трампа чи ні... Білий дім чітко заявив: "Крим – це Україна. Анексія. Поверніть!"
– Ви ж знову були у Сполучених Штатах?
– Я був у січні, до цього – в грудні, з перехідною адміністрацією працював. Але з чим працював? Із доказами російської агресії. Якою мовою? Англійською – це визнаю.
– За моїми даними, саме вас і Віталія Кличка американці розглядають як наступників Порошенка на посаді президента. Ви про це знаєте? Знову-таки, за моїми даними, вони розглядали ще й Вакарчука, навіть провели його через навчання в Єльському університеті, але Вакарчук уже відпав...
– Думаю, у США всі розуміють: кого оберуть українці, той і буде президентом. Наші міжнародні партнери зацікавлені в тому, щоб в Україні були чесні й відкриті вибори та не було ситуації, коли можна було би домовитися з олігархами, наприклад, у Відні, і раптом після цього бути обраним. Це й мене не цікавить, і, думаю, міжнародних партнерів така ситуація більше ніколи не влаштує.
– Ви коли-небудь станете президентом?
– Якщо оберуть люди.
– Якщо раптом оберуть, які будуть ваші перші кроки? Що ви будете робити?
– Не красти...
– Це можливо?
– ...не брехати та подолати корупцію. І на цьому стрижні об'єднати країну. Якщо хочеш, то, як аскет, повинен прагнути цього. Без цього неможливо нічого – ні змінити державу, ні об'єднати державу. У цьому я переконаний.
– Україна як держава виживе? Упорається з цією агресією, із корупцією, з усім, що на нас зараз звалилося і вже три роки валиться?
– Так.
– Це буде важко?
– Нам з вами – ні. Ми – сильні люди. Я не з тих українців, які кажуть: "Нам так важко, ми нічого не зможемо"... Так, ми все зможемо, і нічого нам не важко. Просто стати сильнішим можна, коли ти чесний і не крадеш – ні словом, ні ділом.
– Я вдячний вам за цю розмову.
Записала Тетяна ОРЕЛ
