+10 Київ
Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про забезпечення розвитку мов меншин, повідомляють на сайті асамблеї.
У резолюції зазначено, що тільки 25 із 47 держав – членів ПАРЄ ратифікували Європейську хартію регіональних мов або мов меншин (Україна ратифікувала документ у 2003 році).
"Лінгвістична різноманітність – частина спільної європейської культурної спадщини; захист і підтримка розвитку цих мов, відтак, є фундаментальною європейською цінністю", – зазначили парламентарії.
ПАРЄ закликала докладати більше зусиль для захисту мов меншин та ініціювала створення щорічної премії для країн, які активно просувають їх використання.
За резолюцію після обговорення проголосувало 130 депутатів зі 164, які взяли участь в голосуванні. Проти проголосувало 10 депутатів, 24 – утрималися, пише УНІАН. У тексті резолюції згадок про Україну немає.
Під час обговорення доповіді "Захист та просування регіональних мов або мов меншин у Європі" авторства депутата від Угорщини Рози Гоффманн Україну згадали тільки в пояснювальній записці доповідача, яку додано до проекту резолюції. У ній ідеться, що новий український закон про освіту трактує мову, якою говорять національні меншини, як іноземну.
Автор доповіді вважає, що обов'язки, взяті Україною під час ратифікації Хартії регіональних мов або мов меншин та Рамкової конвенції, не може бути замінено викладанням офіційних мов Європейського союзу на певних рівнях або як додаткових.
"Таке рішення не враховує мови меншин, які не є офіційними мовами Європейського союзу. Я переконана, що при прийнятті нового законодавства країна не виконала свої міжнародні зобов'язання і стандарти Ради Європи", – заявила Гоффманн.
Після ухвалення 5 вересня 2017 року у другому читанні і в цілому українського закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Румунія, Угорщина, Польща і низка інших країн висловили занепокоєння про майбутнє національних меншин в Україні.
Закон "Про освіту" було подано на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня.
Києву запропонували внести зміни до 7-ї статті – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою. Комісія не наполягає на зміні статті закону, але рекомендує Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.
У ЄС заявили, що Київ має врахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту".
26 вересня 2017 року в міністерстві закордонних справ Угорщини попередили, що будуть блокувати будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".
