+12 Київ
Німеччина і російський газ
Перед офіційним початком саміту президент США Дональд Трамп провів робочий сніданок із генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. Глава Білого дому різко розкритикував союзників, які "платять мільярди доларів у скарбницю Росії" за енергоресурси, і назвав сумним, що "Німеччина укладає велику нафтову і газову угоду з Росією".
"Німеччину повністю контролює Росією, тому що вони будуть отримувати від 60 до 70% енергоресурсів із Росії (після будівництва газопроводу "Північний потік – 2". – "ГОРДОН"). Скажіть мені, чи є це прийнятним, тому що я думаю, що ні і що це дуже погано для НАТО", – заявив американський президент.
Він додав, що Німеччина витрачає на оборону трохи більше ніж 1% валового внутрішнього продукту, а США – 4,2%. Глава Білого дому назвав цю ситуацію неприйнятною.
"Німеччина перебуває в полоні Росії, тому що вона отримує стільки енергоресурсів від Росії. Ми повинні захищати Німеччину, але вона отримує енергоресурси від Росії. Поясніть це. Це неможливо пояснити, і ви це знаєте", – сказав Трамп.
Через кілька годин Меркель прокоментувала його слова під час спілкування із журналістами. Вона підкреслила, що до падіння Берлінської стіни жила в Німецькій Демократичній Республіці, яку контролював Радянський Союз. За словами Меркель, вона щаслива, що зараз Німеччина об'єднана.
"Ми можемо проводити незалежну політику та ухвалювати незалежні рішення. Це дуже добре, особливо для жителів Східної Німеччини", – заявила канцлер.
Того самого дня Меркель і Трамп провели на полях саміту двосторонню зустріч, яку глава Білого дому назвав "прекрасною".
"Ми обговорювали військові витрати, говорили про торгівлю. У нас дуже гарні відносини із канцлером, із Німеччиною", – підкреслив він.
Меркель додала, що Берлін і Вашингтон є гарними партнерами і мають намір продовжувати кооперацію в майбутньому.
Фото: Dan Scavino Jr. / Twitter
Коли журналісти на прес-конференції за підсумками саміту попросили Трампа прокоментувати різку критику на адресу Німеччини, він назвав такий підхід "дуже ефективним способом ведення переговорів". Глава Білого дому підкреслив, що Німеччина буде збільшувати витрати на оборону, як і інші країни, але зазначив, що "ще належить з'ясувати, що відбуватиметься із трубопроводом".
"Чесно кажучи, можливо, у всіх будуть гарні відносини з Росією, і тоді із трубопроводом буде набагато менше проблем, але для мене це було головною причиною розбрату", – заявив Трамп.
Витрати на оборону
Під час саміту лідери неодноразово заявляли про необхідність зробити розподіл фінансового тягаря справедливішим. Перед зустріччю, 10 липня, на сайті НАТО опублікували дані про витрати на оборону, які свідчать, що у 2017 році більше ніж 2% ВВП на це витратили тільки чотири країни – США, Греція, Естонія, Велика Британія. Згідно із прогнозом, цього року таких країн буде вже вісім. Заплановано, що до них приєднаються Латвія, Польща, Литва і Румунія.
Столтенберг заявив на початку саміту, що розподіл фінансового навантаження не справедливий, оскільки деякі країни, особливо США, витрачають на оборону значно більше, ніж інші. Водночас він підкреслив, що всі члени НАТО перестали скорочувати витрати на оборону і почали їх збільшувати. Більшість союзників планують до 2024 року виконати домовленість Альянсу про те, що оборонні бюджети не повинні бути меншими ніж 2% ВВП.
"Спираючись на національні плани, які ми домовились розробити минулого року, ми припускаємо, що європейські союзники і Канада до 2024 року збільшать оборонні бюджети на $266 млрд. Тож ми рухаємося у правильному напрямку", – сказав Столтенберг.
Витрати на оборону неодноразово коментував і Трамп. Під час сніданку зі Столтенбергом він заявив, що союзники заборгували США "величезну суму грошей", оскільки Штатам доводилося платити за них. "Це тривало десятиліттями", – підкреслив він. За даними Washington Post, на закритому засіданні Трамп сказав, що країни – члени НАТО повинні збільшити витрати на оборону до 4% ВВП. Під час підсумкової прес-конференції глава Білого дому заявив, що спочатку всі країни виконають домовленість про 2%, а після цього почнуться переговори про 4%.
Водночас, за даними Альянсу, навіть США не витрачають на оборону так багато. Оборонний бюджет Штатів у 2017 році становив 3,57% ВВП. Трамп заявив на прес-конференції, що це залежить від способу розрахунку. Він зазначив, що витрати Штатів на оборону були на рівні 4,2%, але не уточнив року.
Скріншот: nato.int
За словами глави Білого дому, він сказав союзникам під час саміту, що буде "дуже незадоволений", якщо вони істотно не збільшать оборонних бюджетів. Під час підсумкової прес-конференції Трамп висловив упевненість, що члени НАТО це зроблять.
"Ми робили набагато більше, ніж повинні були. Чесно кажучи, ми несли занадто великий тягар", – заявив він, підкресливши, що на США припадало від 70% до 90% усіх витрат НАТО на оборону.
Меркель сказала журналістам після екстреної наради лідерів країн – членів Альянсу, що Німеччина згодна із необхідністю збільшити оборонний бюджет: "Президент США зажадав того, що обговорювали протягом кількох місяців, – зміни розподілу навантаження. Я чітко дала зрозуміти, що ми на цьому шляху, що це в наших інтересах і що це зміцнює нас".
ЗМІ писали, що на цій екстреній нараді Трамп вимагав від союзників збільшити витрати на оборону, погрожуючи, що США вийдуть із НАТО. Під час підсумкової прес-конференції він заявив, що міг би ініціювати вихід із союзу, але наголосив, що у цьому немає необхідності. "Я вірю в НАТО і вважаю, що НАТО дуже важливий", – заявив він. На думку Трампа, зараз Альянс "набагато сильніший", ніж до саміту.
Президент Франції Еммануель Макрон сказав журналістам, що американський президент не говорив про можливий вихід США з НАТО, пише Reuters. Він підтвердив, що країни-члени погодилися збільшити витрати на оборону відповідно до зобов'язань, узятих у 2014 році.
"Я думаю, що НАТО за останні кілька днів став набагато сильнішим", – додав Макрон.
Про Росію
На саміті порушували і тему Росії, зокрема в контексті зустрічі Трампа із його російським колегою Володимиром Путіним, яка відбудеться 16 липня в Гельсінкі. Столтенберг підкреслив, що в НАТО її "з нетерпінням чекають", а Меркель назвала майбутні переговори "дуже важливими". Президент України Петро Порошенко заявив, що тема України буде однією з головних.
"Зазвичай я дуже оптимістична людина. Але, на жаль, я не чекаю жодного позитивного сюрпризу від Гельсінкі – і це погана новина. Але водночас є і гарна новина – не буде жодних негативних сюрпризів", – заявив український президент.
Він підкреслив, що "невизнання незаконною анексії Криму буде точно озвучено як позицію". За словами Порошенка, він "дуже ретельно" обговорив майбутні переговори в Гельсінкі під час зустрічі із Трампом на саміті у Брюсселі.
"Перед поїздкою до Гельсінкі нам треба було поспілкуватися із Трампом. Я цією розмовою повністю задоволений", – додав глава Української держави.
Трамп під час прес-конференції розповів, що обговорить із Путіним ситуацію в Україні та Сирії, а також ще раз запитає у нього, чи втручалася Росія в американські вибори. Він не відкинув, що російський президент буде це заперечувати.
За словами глави Білого дому, він із нетерпінням чекає переговорів із Путіним. Трамп додав, що вони, ймовірно, будуть тривати дуже довго. На його думку, зустріч буде "дуже гарною".
"Він – суперник. Хтось казав, що він ворог. Він не мій ворог. Чи друг він мені? Ні, я не знаю його достатньо добре. Але ті кілька разів, коли ми з ним зустрічалися, ми дуже добре ладнали, ви бачили це", – сказав глава Білого дому про Путіна, додавши, що, можливо, коли-небудь вони стануть друзями.
Росію згадують і в декларації саміту, яку опубліковано на сайті НАТО. У документі наголошують, що її агресивні дії "кидають виклик Альянсу і підривають євроатлантичну безпеку та оснований на правилах міжнародний порядок". Водночас підкреслюють, що НАТО "не прагне конфронтації і не становить загрози для Росії", а також, як і раніше, відкритий "для періодичного, предметного і доцільного діалогу".
Про необхідність діалогу із РФ заявив і Столтенберг. Він зазначив, що в НАТО вважають неприйнятними незаконну анексію Криму, кібератаки, пропаганду, втручання Росії у внутрішні процеси інших країн, напад у Солсбері та спробу перевороту в Чорногорії, але підкреслив, що "не вважає це аргументом на користь ізоляції Росії або припинення діалогу з нею".
"Росія – наш сусід, вона нікуди не подінеться, і нам потрібно говорити з Росією, почасти прагнути до кращих відносин, які, думаю, можливі. Коли це може статися, я не можу сказати, але, думаю, можна налагодити кращі відносини з Росією", – сказав генсек.
Про Україну
12 липня на саміті пройшло засідання на рівні глав держав і урядів, на якому були присутні президенти України і Грузії. Перед цим засіданням Столтенберг заявив на зустрічі із Порошенком, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
"На сході України ситуація залишається серйозною. Щодня режим припинення вогню і права людини неодноразово порушують. Мінські домовленості залишаються шляхом до миру, тому всім сторонам необхідно виконати свої зобов'язання. Росія несе особливу відповідальність. Вона повинна вивести свої війська і припинити підтримувати бойовиків в Україні", – заявив генсек.
Заклик до Росії вивести свої війська з Донбасу є і в декларації саміту. У цьому документі члени НАТО також підтвердили євроатлантичні прагнення України.
"Ми тверді у своїй підтримці права України визначати своє майбутнє і свій зовнішньополітичний курс без будь-якого втручання ззовні. З огляду на заявлені прагнення України до членства в НАТО ми дотримуємося своїх рішень, ухвалених на саміті у Бухаресті, і тих, які ухвалили після цих самітів", – ідеться в декларації.
Порошенко заявив на зустрічі зі Столтенбергом, що інтеграція в ЄС і НАТО є пріоритетом зовнішньої політики України.
"Ми вважаємо, що двері Альянсу залишаться відчиненими, і Україна, яка поділяє спільні цінності НАТО, стане союзником, коли ми будемо готовими. Ми не запитуємо ні в кого, маємо ми право стати країною-членом чи ні. Це суверенний вибір українського народу", – сказав український президент.
Засідання НАТО на рівні президентів і глав урядів з Україною і Грузією
Президент України Петро Порошенко
Президент Грузії Георгій Маргвелашвілі
Столтенберг заявляв 11 липня, що у НАТО є багато інструментів для розвитку партнерства з Україною, і треба на них зосередитися.
"У нас є комісія НАТО – Україна, щорічні національні плани, суттєвий пакет підтримки, трастові фонди. У нас є багато різних способів співпраці з Україною, тому, думаю, ми повинні зосередитися на цьому", – підкреслив він.
Заклик якомога ефективніше використовувати вже наявні механізми міститься і в заяві головуючого за підсумками засідання НАТО з Грузією і Україною.
Під час саміту порушували також тему Криму. Під час зустрічі із Порошенком Столтенберг сказав, що НАТО рішуче засуджує незаконну анексію півострова Росією.
Трамп знову заявив, що анексію допустив колишній президент США Барак Обама, і підкреслив, що сам він не дозволив би цього зробити.
"Що буде із Кримом далі, я не можу вам сказати. Я незадоволений тим, що відбувається із Кримом, але це сталося під час правління Обами", – зазначив він на підсумковій прес-конференції.
Про Грузію
Столтенберг на зустрічі з президентом Грузії Георгієм Маргвелашвілі назвав цю країну "одним із найважливіших партнерів Альянсу і надійним другом".
"Ми повністю підтримуємо євроатлантичні прагнення Грузії. Грузія стане членом НАТО", – додав генсек Альянсу.
Трамп на підсумковій прес-конференції зазначив, що в певний момент у країни буде шанс вступити в НАТО, "але не просто зараз".
У заяві комісії НАТО – Грузія зазначають, що союзники визнають її значний прогрес у реформах, які допомагають їй підготуватися до членства в Альянсі.
