2022 року приголомшливо змінилися мовні норми українського суспільства. Я не про співвідношення тих, хто розмовляє російською і українською, хоча й тут відбулися відомі зміни: "Легли спать 23 февраля", а прокинулися вже 24 лютого". Обсценна лексика перестала бути ознакою нестриманості й малокультурності. Перші вибухи зимового ранку відповідно прокоментували мільйони українців. Відтоді нецензурні прокляття лунають щонайменше з регулярністю сигналів про повітряну тривогу. Батьки й учителі перестали карати дітей за емоційні вигуки, які часто вживають самі.
Свій внесок зробило й відоме побажання захисників острова Зміїний російському військовому кораблю. Я подивився б на того телережисера, який наважився б запікати відповідне слово в легендарній фразі.
Не можна сказати, що для помітних мовних зрушень не було передумов: Володимир Путін здобув своє історичне прізвисько від харківських уболівальників 2014 року, уже тоді можна було зрозуміти, до чого йдеться.
2022 рік можна ємно охарактеризувати одним словом, співзвучним із назвою білого хутрового звіра, але водночас український п...здець суттєво відрізняється від російського п...здеця: останній містить конотації приреченості, а наш сповнений несамовитої готовності дати відсіч. Недарма завершується цей рік домінуванням мема, що містить упевнену обіцянку: русні п...зда. Чому й буде присвячений непростий наступний, 2023-й рік, а за потреби й наступні роки. За допомогою такої-то матері.
Джерело: "ГОРДОН"