Попіл як добриво й засіб у боротьбі зі шкідниками. Правила застосування 

Користь

Попіл із дерев є концентратом фосфору, кальцію, калію, заліза, цинку, магнію, марганцю. Водночас у ньому калій і фосфор містяться в легкодоступній для рослин формі. За допомогою попелу можна розкислити ґрунт, покращити його структуру й захистити рослини від шкідників. Це добриво покращує кислі, глинисті, суглинні, сірі лісові й заболочені ґрунти.

Застосування

У кожну ямку під час висаджування розсади потрібно всипати 1,5 ложки попелу (8–10 г).

Для підгодовування рослин необхідно 300–500 г деревного попелу розвести у воді.

Під плодові дерева, чагарники малини, смородини, аґрусу, а також під суницю дерев'яний попіл можна вносити навесні й восени – з розрахунку 100–150 м на 1 м² площі.

Попіл можна поєднувати з торфом, підживити ґрунт і розкислити його.

Під овочеві культури потрібно вносити 100–150 г на 1 м², під картоплю досить 60–100 г, для бобових – 150–200 г.

Використання в боротьбі зі шкідниками та хворобами рослин

Для цього попіл використовують, обсипаючи й обприскуючи культури. Наприклад, у разі виявлення на полуниці ознак зараження сірою гниллю кущ необхідно посипати попелом із розрахунку 10–15 г на одну рослину.

Щоб приготувати розчин для обприскування, потрібно взяти 300 г попелу й розбавити у 2–3 л води, пів години кип'ятити, настояти протягом чотирьох – шести годин. Після цього додати 30–40 г господарського мила, довести об'єм до 10 л, процідити й обробити культури.

Таким розчином обробляють смородину, аґрус, огірки.