Процес ухвалення формули "Роттердам плюс" був абсолютно прозорим, публічним і законним

Гроші

Процес ухвалення формули "Роттердам плюс" був абсолютно прозорим та публічним, згідно з наявними процедурами, що підтверджено матеріалами кримінального провадження й зафіксовано у рішеннях Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і Вищого антикорупційного суду. Про це йдеться у статті засновника і глави АО "Назар Кульчицький та партнери" Назара Кульчицького й адвоката цього об’єднання Маркіяна Бема, опублікованій у спеціалізованому виданні "Юридична практика".

"Запропонований проєкт був опублікований та обговорений з усіма зацікавленими сторонами. Перед прийняттям постанови обговорювалося декілька різних методик визначення прогнозованої ОРЦ. Одна з них базувалася на індексі API 2 без урахування транспортних витрат. Але в підсумку всі зацікавлені сторони висловилися за включення цих витрат. Остаточний проєкт був схвалений усіма членами НКРЕКП, а також іншими компетентними органами: АМКУ, ДССУ та Мінекономрозвитку", – ідеться у статті.

Адвокати посилаються на раніше опублікований висновок британських експертів лорда Кена Макдональда й Тіма Джеймс-Меттьюза, де фахівці також дійшли висновку, що процес ухвалення формули "Роттердам плюс" був прозорим, публічним та відповідав процедурі. Британські експерти зазначили, що формула "Роттердам плюс" є економічно виправданою і що будь-яка методика, яку мали ухвалити для визначення гуртової ціни, мала бути найкращою для всього ринку електроенергії.

Контекст

Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахування вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії винятково для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вона передбачала додавання вартості доправлення вугілля від хабів Амстердам – Роттердам – Антверпен для всього вугілля. Формулу скасували 1 липня 2019 року із введенням ринку електроенергії. У зв'язку із введенням формули було відкрито кримінальне провадження. Досудове розслідування тривало із 2017 року.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура 20 травня 2021 року вчетверте закрила справу "Роттердам плюс" через те, що в ній немає складу злочину. Перед цим Спеціалізована антикорупційна прокуратура закривала справу вже тричі. Адвокат у справі Артем Трекке заявляв, що проведено десятки експертиз, які підтвердили законність формули й не встановили шкоди від її дії.
21 вересня 2022 року ВАКС учетверте визнав законність і обґрунтованість закриття справи "Роттердам плюс" через те, що в ній немає складу злочину. Це рішення набуло чинності, його не можна оскаржити. Наступного дня САП відновила розслідування вп'яте. 26 жовтня НАБУ і САП повідомили, що у справі "Роттердам плюс" підозру оголосили 15 фігурантам, зокрема посадовцям НКРЕКП.
15 березня 2023 року НАБУ і САП передали до суду перший епізод справи "Роттердам плюс", яка стосується обвинувачення шістьох осіб у завданні споживачам електроенергії збитків на понад 19 млрд грн протягом 2016–2017 років. Прокурор також подав цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням державі на суму 19,357 млрд грн.
25 квітня Вищий антикорупційний суд почав підготовче засідання за цим обвинуваченням.
9 жовтня ВАКС ухвалив рішення про закриття справи "Роттердам плюс". Протягом останніх двох років це було вже п'яте рішення про закриття цієї справи.