+10 Київ
У політичних сил, які претендують на виборців, що до 2014 року голосували за Партію Регіонів і КПУ, є два сценарії для виходу у другий тур, і вибір єдиного кандидата – це тільки один із них, написав у колонці під заголовком "Електоральна "безприданниця", або Особливості складання рейтингів" для сайта "Капитал" політолог Дмитро Джангіров.
"Але і другий варіант теж зовсім не катастрофічний, якщо розглядати участь у президентських виборах кількох кандидатів із цього спектру як своєрідний "праймеріз" із прицілом на об'єднання – якщо не перед парламентськими виборами, то хоча б за їхніми підсумками. Але це в перспективі, а сьогодні "пост-червоно-біло-синій" електорат став полем битви одразу трьох кандидатів – Юрія Бойка ("Опозиційна платформа – За життя!"), Євгенія Мураєва ("Наші") й Олександра Вілкула (Опозиційний блок). І, як перший підсумок, можна констатувати, що об'єднання партії "За життя!" та частини Опозиційного блоку на чолі з Юрієм Бойком – Сергієм Льовочкіним не призвело до складання рейтингів. Швидше, можна говорити про їхнє "віднімання", – зазначив експерт.
Він уважає, що рейтинг Опозиційного блоку працює на кандита від цієї політичної сили, оскільки це – партія, заснована на ідеї, а не на лідерстві.
"Опозиційний блок" від самого свого створення є "ідейною" партією. Під "ідеєю" ми розуміємо вкрай спрощену форму ідеології; цього разу "ідеєю" було неприйняття Майдану і породженої ним державної політики в усіх сферах. На президентський рейтинг лідера такої партії чітко переносять партійний рейтинг. Партія "ЗаЖ!", яка виникла як перший розкол в ОБ, була навпаки – лідерською, хоча з електорального погляду практично не відрізнялася від ОБ. Просто під ту саму вищезгадану ідею пропонували нові обличчя, які було позитивно сприйнято "пост-червоно-біло-синім" електоратом. Що ж сталося внаслідок створення "ОП – ЗаЖ!" і висунення кандидатом Юрія Бойка? Вадим Рабінович і Юрій Бойко сподівалися додати в новому проекті свої рейтинги. Але, на жаль, рейтинг пана Рабіновича "пішов у розкол" вслід за Євгенієм Мураєвим, а Юрій Бойко не зміг вивезти свій рейтинг, покинувши джерело цього рейтингу – партію "Опозиційний блок", – пояснив Джангіров.
Політолог уважає, що у цієї електоральної колізії є дві складові.
"Перший доданок – "пустушка" Вадима Рабіновича. Внеском Вадима Рабіновича в об'єднаний проект "Опозиційна платформа – За життя!" стала друга частина назви, та, що після тире. Плюс, за задумом "об'єднувачів", рейтинг цієї політичної сили як електоральне придане. Однак із цим самим приданим, як уже стало очевидно, у пана Рабіновича не склалося, що чітко зафіксувала соціологія. Із 16 листопада до 10 грудня 2018 року соціологічна група "Рейтинг" провела масштабне загальнонаціональне дослідження "Портрети регіонів". Зрозуміло, що картина, одержана в ці терміни, дещо застаріла: у президентських рейтингах присутній Вадим Рабінович, але відсутній Олександр Вілкул, а партійність Юрія Бойка вказано як "Опозиційний блок". Однак ця авторитетна соціологія чітко "зловила" відгук електорату на розкол проекту "За життя!" між Вадимом Рабіновичем та Євгеніємм Мураєвим", – написав експерт.
Він зазначив, що в Бойка рейтинг тримався на одному рівні в межах похибки: 10% у червні, 11% у грудні, а з "інтегральних" 8% підтримки Рабіновича в червні 2018 року Мураєв до грудня "відібрав" 5%, залишивши главі партії "За життя" як "внесок у рейтинг єдиного кандидата" лише 3%. У всіх головних для цих кандидатів областях електорат розділився на користь Мураєва, – у середньому у співвідношенні приблизно 2:1, підкреслив автор.
"А тепер щодо залишку минулого рейтингу, зафіксованого соціологами у Вадима Рабіновича. На нього цілком обґрунтовано, окрім Юрія Бойка, претендує знову-таки Євгеній Мураєв, а також Олександр Вілкул, який вступив у боротьбу від Опозиційного блоку. Другий доданок – "повітря" Юрія Бойка. Ні, я жодним чином не вважаю пана Бойка "продавцем повітря" в політиці (на відміну від того самого Вадима Рабіновича, який у цій категорії безперечний чемпіон). Однак Юрій Анатолійович мимоволі опинився в цій малоприємній ролі через те, що він та інші "об'єднувачі" неправильно інтерпретували цифри його президентського рейтингу", – уважає Джангіров.
Політолог переконаний, що для такої партії, як Опозиційний блок, електоральна підтримка політика як її лідера і того самого політика як лідера іншої політичної сили – "це два різні рейтинги".
"І зовсім не на користь другого. Процес перерозподілу колишнього президентського рейтингу Юрія Бойка між ним як лідера "ОП – ЗаЖ!" і кандидатом від ОБ Олександром Вілкулом фіксує вже друге поспіль дослідження фонду "Українська політика" спільно з дослідницькою групою Інституту маркетингу та консалтингу. Висхідний тренд Олександра Вілкула (6,3%) уже перетнувся з низхідним трендом Юрія Бойка (6,2%); рейтинг Євгенія Мураєва стабільний (4,8%). Головний приріст Олександра Вілкула – у базових – Харківській, Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях. До речі, саме цей фактор, з огляду на все, частково блокує зростання рейтингу Євгенія Мураєва в цьому макрорегіоні. Повертаючись до вищесказаного, можна зазначити, що Вадим Рабінович, схоже, "передав" пану Бойко "нуль цілих, хрін десятих". Але, мабуть, не продешевив!" – резюмував Дмитро Джангіров.
9 листопада 2018 року Бойко та Рабінович у Верховній Раді підписали угоду про об'єднання опозиції і створення "Опозиційної платформи – За життя". У листопаді політики збираються визначити єдиного кандидата на президентські вибори й ухвалити рішення про спільну участь у парламентських та місцевих виборах.
Партія "Опозиційний блок" на політраді в понеділок, 12 листопада, не підтримала ініціативи співголови Бойка підписати угоду з партією Рабіновича, повідомив народний депутат від фракції "Опозиційний блок" Вадим Новинський. Він підкреслив, що угода з Рабіновичем – це особиста ініціатива Бойка та Льовочкіна.
Опозиційний блок на з'їзді 15 грудня 2018 року вибрав кандидатом у президенти Вілкула.
