$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

Щаранський: Рейган сприймав усе через антирадянські анекдоти. Мене це навіть дратувало спочатку, але потім я зрозумів, що він схопив суть комунізму G

Щаранський: Рейган сприймав усе через антирадянські анекдоти. Мене це навіть дратувало спочатку, але потім я зрозумів, що він схопив суть комунізму Щаранський назвав Рейгана "дивовижним президентом"
Фото: Сергій Крилатов / Gordonua.com

В інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону радянський дисидент, ізраїльський політик Натан Щаранський повідомив, що в Овальному кабінеті Білого дому він спілкувався з багатьма американськими президентами, починаючи із 40-го президента США Рональда Рейгана.

Він згадав Білла Клінтона, Джорджа Буша – молодшого, Барака Обаму, Джиммі Картера, Дональда Трампа, Джо Байдена.

"Рейган був дивовижним президентом, який сприймав усе через антирадянські анекдоти. Мене навіть це дратувало спочатку. Ну, що він мені розповідає старі радянські анекдоти? Під час нашої першої зустрічі він мені розповідає: "Сидять [глава президії Верховної Ради СРСР Леонід] Брежнєв і [глава Ради міністрів СРСР Олексій] Косигін. І один каже іншому: "Слухай, може, нарешті випустимо євреїв? Ну скільки бід вони нароблять?" А інший йому каже: "Ні, тоді залишимося тільки ти і я". Він каже: "Говори за себе", – розповів Щаранський.

Він зазначив, що Рейган розповідав анекдот і "сміявся, як дитина".

"Я думаю: я цей анекдот чув у Радянському Союзі задовго до... Але потім починаєш розуміти: цей його спосіб зрозуміти суть Радянського Союзу набагато краще, ніж усі розумні "совєтологи", які нічого не розуміють. [...] Словом, це людина, яка схопила суть комунізму і зрозуміла, як із ним поводитися", – вважає Щаранський.

Відео: В гостях у Гордона / YouTube
Контекст

Рейган був президентом США із січня 1981 року до січня 1989-го.

Щаранський народився 1948 року в Україні, у Донецьку (тоді мав назву Сталіно). Закінчив Московський фізико-технічний інститут (спеціальність – "прикладна математика"). Після здобуття вищої освіти працював у Всеросійському науково-дослідному інституті з перероблення нафти (ВНДІ).

1973 року подав документи на виїзд до Ізраїлю, але дістав відмову. Тоді ж його звільнили із ВНДІ. До середини 1970-х став активним учасником еміграційного руху євреїв-відмовників і одним з ініціаторів створення Гельсінської групи в Москві. Був помічником академіка Андрія Сахарова. Брав активну участь у єврейському русі в СРСР, демонстраціях і голодуваннях протесту.

У  1977 році його заарештували за обвинуваченням у зраді Батьківщини та антирадянській агітації. Як стверджувало обвинувачення, Щаранський діяв за завданням іноземних розвідувальних служб. У 1978 році його засудили до 13 років позбавлення волі. В ув'язненні неодноразово потрапляв у штрафний ізолятор, оголошував голодування, десятки разів зазнавав примусового годування. 1986 року його звільнили в межах обміну, після чого він емігрував до Ізраїлю.

У 1995 році заснував і очолив партію "Ісраель ба-Алія", яка захищає інтереси репатріантів із колишнього СРСР.

Щаранський був депутатом ізраїльського парламенту. Обіймав посади міністра промисловості й торгівлі (1996–1999), глави МВС (1999–2000), міністра будівництва (2001–2003), міністра у справах Єрусалима (2003–2005). У 2009–2018 роках був головою виконавчого комітету Єврейського агентства.

2006 року тодішній президент США Джордж Буш нагородив Щаранського Президентською медаллю Свободи, яка є найвищою цивільною нагородою Америки.