Зазіхання Трампа на Гренландію не залишилися без наслідків – Bloomberg

Ситуація змусила Данію збільшити військові вкладення у Гренландію – стратегічно важливу територію, де НАТО готується до ймовірних загроз із боку країни-агресора Росії.

10 жовтня уряд Данії оголосив про другий пакет арктичних інвестицій, який передбачає нові патрульні літаки для стеження за підводними човнами, криголамами і модернізацію флоту. Це стало відповіддю на посилення військової присутності Росії в регіоні і зростання ризиків конфронтації.

За словами голови Об'єднаного арктичного командування генерала Сьорена Андерсена, Москва є "регіональною наддержавою в Арктиці", а після завершення війни в Україні може скерувати ресурси й нове озброєння на північ. Данська розвідка попередила, що в цьому випадку Росія зможе "становити пряму загрозу НАТО".

У вересні Данія провела найбільші військові навчання в історії Гренландії за участю союзників – Франції, Німеччини, Швеції і Норвегії. Якщо раніше такі операції обмежували рятувальними місіями, то тепер сценарії були бойовими: морські перехоплення, повітряна підтримка і захист інфраструктури.

Фокус данської оборони зміщують на схід Гренландії. Туди скеровують нові підрозділи спецпризначенців, там будують станцію радіолокації раннього попередження і пункт радіаційного контролю, закуповують розвідувальні дрони.

Водночас питання оборони острова призводить до напруженості з Вашингтоном: Трамп назвав Гренландію основою для безпеки США і пропонує "купити" її, критикуючи Данію за недостатні інвестиції. Однак, як зазначають у Копенгагені, співпраця зі США у сфері оборони є стабільною.

Місцеві мешканці по-різному сприймають мілітаризацію регіону. Одні побоюються, що це послабить автономію острова, інші згадують переселення інуїтів під час будівництва американських баз і катастрофу B-52 з ядерною зброєю 1968 року.

Тим часом Данія створює новий підрозділ гренландських рейнджерів і розширює програму арктичної підготовки, щоб залучити до служби самих гренландців.

Незважаючи на зусилля, НАТО, як і раніше, значно поступається Росії в арктичній інфраструктурі. Москва має у своєму розпорядженні найбільший криголамний флот, модернізовані бази і ядерні підводні човни, здатні діяти під льодами.

Як зазначив Андерсен, захист Арктики – не тільки завдання Данії, а питання загальної безпеки всього Північноатлантичного альянсу.