+12 Київ
Представник Держдепартаменту США Нед Прайс заявив, що Америка протистоятиме будівництву газопроводу "Північний потік-2" не тільки введенням санкцій. Про це він сказав на брифінгу, розшифрування якого опублікували на сайті Держдепу, 3 лютого.
"Санкції є лише одним із багатьох важливих інструментів, і ми будемо тісно співпрацювати з нашими союзниками й партнерами для зміцнення європейської енергетичної безпеки і захисту від хижої поведінки, у цьому разі, Росії", – сказав він.
Прайс пояснив, що адміністрація США "буде стежити за процесом будівництва та сертифікації" та вирішувати, чи потрібні ще санкції.
Він підкреслив, що, на думку уряду США, "Північний потік – 2" і друга гілка "Туркменського потоку" мають на меті посилити вплив Росії на інші країни й підривають трансатлантичну безпеку.
Спікер Держдепу нагадав, що президент Джо Байден вважає "Північний потік – 2" "поганою угодою".
"Він розділяє Європу. Він піддає Україну і Центральну Європу впливу російських маніпуляцій і протирічить заявленій європейській меті у сфері енергетичної безпеки. Повторюся, це одне з тих завдань, над розв’язанням яких ми будемо тісно співпрацювати з нашими союзниками й партнерами", – резюмував Прайс.
Німецька газета Handelsblatt написала 1 лютого, що Байден може зняти санкції проти "Північного потоку – 2", якщо одержить гарантії, що Росія не буде використовувати газопровід проти України та інших країн Східної Європи. У Держдепі спростували цю інформацію..
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. У грудні 2019 року будівництво заморозили, оскільки США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. На той момент було побудовано 93% газопроводу, повідомляв офіційний оператор газопроводу, компанія Nord Stream 2 AG.
За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. До завершення будівництва двох ниток газопроводу загалом залишилося 160 км "з невеликим", говорив президент РФ Володимир Путін 17 грудня.
11 грудня Сенат США слідом за Палатою представників підтримав проєкт оборонного бюджету країни на 2021 рік, який передбачає посилення санкцій проти "Північного потоку – 2", проте тодішній президент США Дональд Трамп ветував його. 1 січня 2021 року в Конгресі США "легко відхилили вето" Трампа. "За" проголосував 81 сенатор, "проти" – 13.
19 січня міністерство фінансів США ввело нові санкції проти компаній, залучених до будівництва газопроводу "Північний потік – 2". Зокрема, санкції торкнулися російського судна "Фортуна" і його власника – компанії KVT-RUS, а також компанії "Рустанкер", нафтового танкера "Максим Горький" і танкера Sierra для перевезення сирої нафти. МЗС України привітало це рішення, а російський "Газпром" уперше припустив можливість зупинення реалізації або повного скасування проєкту.
Проте 24 січня стало відомо, що російське судно-трубоукладач "Фортуна" відновило будівництво "Північного потоку – 2" у водах Данії. У 2020 році трубоукладач проклав 2,6 км труб у водах Німеччини, недобудованими залишилися приблизно 120 км у водах Данії та приблизно 28 км – у Німеччині.
