0 Київ
Європейські політики розгорнули активну кампанію на підтримку Росії та постійно посилюють тиск, розповів виданню "ГОРДОН" постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба. Він зазначив, що задіюють маніпуляції та брудні дипломатичні прийоми.
За його словами, опоненти України в Раді Європи намагаються за будь-яку ціну створити передумови для відновлення прав російської делегації в ПАРЄ та виконати її вимоги щодо ліквідації санкційного механізму. Такі норми ледь не потрапили до рішення Комітету міністрів РЄ, який збирався на засідання 17 травня. Реалізувати сценарій РФ повною мірою не вдалося, але зберігається ризик, що російська делегація зможе приїхати на сесію асамблеї у червні, підкреслив дипломат.
Ми якимись нелюдськими зусиллями протидіємо реалізації російського сценарію, але маховик розкручується все сильніше
– В Україні змінився президент і планують позачергові вибори у Верховну Раду. Наскільки це критично наразі для наших позицій у Раді Європи, де Росія здійснює значні зусилля для реваншу?
– У самому факті проведення дострокових виборів у Верховну Раду я загрози не бачу. Принципово важливо, щоб підготовка до виборів і сама виборча кампанія не витіснили на другий план питання боротьби за інтереси України в ПАРЄ. Ситуація в асамблеї залишається фундаментально важливою і потребує максимальної уваги. Тут ми боремося не за певну політичну лінію уряду або парламенту конкретного складу, а за інтереси своєї держави.
Сподіваюся, народні депутати, члени нинішньої делегації в ПАРЄ, розглядатимуть питання асамблеї як пріоритетні, і передвиборча кампанія не завадить їм активно брати участь у всіх процесах. Упевнений, якщо наші делегати добре попрацюють на перемогу в ПАРЄ, одержать додаткові бали й у виборчих перегонах.
– Із чим ви пов'язуєте посилення тиску на Раду Європи заради повернення Росії?
– Спроб повернути РФ не припиняють із 2016 року і постійно посилюють їх. Стримувати цей натиск стає все складніше. Чесно скажу, не знаю, як довго ми зможемо протистояти. Ми якимись нелюдськими зусиллями протидіємо реалізації російського сценарію, але маховик розкручується все сильніше. Цього року ми стикаємося з найвищим рівнем тиску виключно через те, що до гри на повній потужності долучилися деякі головні країни Європейського союзу. По суті, вони стали на бік Росії, просувають її наративи й поділяють цілі РФ.
– 17 травня на засіданні Комітету міністрів РЄ ледь не ухвалили рішення, яке могло дати можливість Росії повернутися в ПАРЄ. Розкажіть, що відбувається на офіційному рівні й у кулуарах РЄ?
– Події останнього тижня складалися із двох етапів. На першому проекти рішень засідання Комітету міністрів Ради Європи узгоджували з послами. Завдання наших опонентів полягало в тому, щоб за всяку ціну ухвалити сильне консенсусне рішення для створення передумов до відновлення прав російської делегації в ПАРЄ та виконання її головної вимоги – ліквідації санкційного механізму. Цей сценарій нам не вдалося зупинити, зате вдалося зламати. На виході не склався консенсус (шість країн проголосували проти), а в текст рішення вмонтували поправку, яка робить акцент на тому, що новий санкційний механізм Ради Європи не може повністю замінити чинні механізми, нинішні повноваження ПАРЄ. Тобто рішення ухвалили, але не в тому вигляді, у якому його задумували наші опоненти.
Другим етапом роботи стало засідання Комітету міністрів у п'ятницю, 17 травня, у Гельсінкі. Оскільки не передбачено права вето, підготовлені документи затвердили. Цю тему, оскільки вона токсична і конфліктна, намагалися активно не обговорювати. Так що навіть наші опоненти розуміють, у наскільки брудну справу вони вплуталися, і намагаються не акцентувати зайвий раз свою зацікавленість у цьому питанні.
Засідання відбулося спокійно й дипломатично. На цьому тлі не залишилися непоміченими два моменти. А саме демарш України. Уперше за довгі роки ми не брали участі в цій події – міністр закордонних справ Павло Клімкін скасував свій візит. Делегацію очолив його заступник Сергій Кислиця. Більше того, ми скасували участь у двох подіях – в обіді та вечері глав делегації, де традиційно відбувається обмін думками. Ці заходи слід розглядати не як вживання їжі, а як найважливіші формати дипломатичних консультацій. Демарш справив враження. Опоненти розраховували, що ми мовчки проковтнемо. А ми показали, що готові до різких кроків для захисту наших національних інтересів.
Другий момент, на що всі звернули увагу, – виступ глави МЗС РФ Сергія Лаврова, де він чітко сказав, що Росія не збирається виходити з Ради Європи і попросив усіх припинити поширювати чутки. Це важливо, тому що протягом останніх двох років усю кампанію за повернення Росії в ПАРЄ було побудовано на твердженні: якщо ми не підемо на поступки, РФ вийде з Ради Європи загалом. Лавров по суті зруйнував цей аргумент, на що в кулуарах і на засіданні всі звернули особливу увагу. Проте в межах узгодженого плану в публічний простір надіслали інший сигнал: усі держави рівні та мають рівні права в Комітеті міністрів ПАРЄ. Це проросійський наратив. Його запустили з єдиною метою – підіграти росіянам. Тобто відбувається маніпуляція нарративами: те, що нас не влаштовує, ми опускаємо, а те, що влаштовує, – розганяємо.
Протягом останніх півроку ми побачили, як країни, які мають стояти на захисті чистоти дипломатії, застосовують брудні прийоми для просування своїх інтересів за будь-яку ціну. Найсумніше, що йдеться про європейську дипломатію, яка для нас була взірцем, до якого треба прагнути. Мій колега, посол однієї з країн при Раді Європи, сказав мені: "Я в житті бачив багато цинізму, але такого цинізму, як тут, не бачив ніколи".
Маю сказати, рішення Комітету міністрів сформульовано так, що їх можна повернути в будь-який бік – як для допомоги росіянам, так і для того, щоб залишити все, як є.
Протягом останніх півроку ми побачили, як країни, які мають стояти на захисті чистоти дипломатії, застосовують брудні прийоми для просування своїх інтересів за будь-яку ціну
– Які головні загрози наразі ви бачите?
– Україна не проти повернення Росії в ПАРЄ, а проти того, щоб вона повернулася, не виконавши жодної з вимог резолюцій асамблеї, ухвалених у відповідь на російську агресію проти України. Це стане індульгенцією для РФ. Вона скоїла злочини, потерпіла п'ять років словесну критику на свою адресу й одержала все, що хотіла? Абсурд. Виходить, злочинець замість того, щоб зазнати покарання за скоєне, змушує суд реформувати себе так, щоб не було можливості притягувати злочинця до відповідальності.
Якщо таке станеться, це стане першим кроком із демонтажу європейської системи тиску на Росію як державу-агресора. А коли спрацює в ПАРЄ, слідом виникнуть нові запити: чому б не піти на поступки щодо санкцій, чому б зовсім не закрити очі на якісь агресивні дії РФ. У цьому фундаментальна загроза.
– Уже почали підготовку до червневої сесії ПАРЄ, чи є ще можливість перешкодити реалізації російських планів?
– Україна зараз стоїть на чітко обґрунтованих мораллю та нормами Ради Європи позиціях. Ми знаємо, що будемо робити в разі програшу. Але ми будемо захищати національні інтереси своєї держави.
Після минулого засідання Комітету міністрів ситуація переходить під контроль депутатів Верховної Ради, делегатів ПАРЄ, тому що всі наступні дії відбуватимуться на парламентському рівні – це засідання бюро, регламентного комітету, а потім і сама сесія. Наші опоненти виходять на цю сесію з бажанням виконати вимогу Росії про скасування санкційних повноважень і змінити правила, щоб дозволити делегації РФ приїхати на сесію вже цього червня (а не наступного січня, згідно з чинними нормами), брати участь в роботі сесії та виборах генерального секретаря. Це складний сценарій. Наші опоненти рішуче налаштовані. Але ми будемо боротися проти них. Ми не одні. Є й інші країни, які нас підтримують у цій боротьбі.
