Клуб читачів
ГОРДОН
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Однокурсник Путіна, екс-розвідник КДБ Швець: Путіну окреслять периметр пересування. Крок вліво-вправо – і ракети розгорнуть протягом доби

Вторгнення в Україну, отруєння в Солсбері, втручання у вибори США та інші спецоперації президента РФ Володимира Путіна змусили Захід усвідомити: "Росією керує мавпа з гранатою, яка має доступ до ядерної кнопки". Тепер політика цивілізованого світу щодо Кремля різко зміниться: Лондон припинить бути центром із відмивання брудних грошей російських олігархів, а Вашингтон серйозно має намір розгорнути ракетні комплекси в Європі. У цій ситуації українській політичній еліті треба нарешті визначитися: або вона із Заходом, або з Росією, заявив в інтерв'ю "ГОРДОН" колишній радянський розвідник, однокурсник Путіна по інституту КДБ Юрій Швець, який 25 років тому емігрував до США і став там аналітиком бізнес-розвідки.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Юрій Швець: Путін через дурощі робить усе, щоб Україна стала повноцінною частиною Західного світу, а українська "еліта" робить усе, щоб цього не сталося
Юрій Швець: Путін через дурощі робить усе, щоб Україна стала повноцінною частиною Західного світу, а українська "еліта" робить усе, щоб цього не сталося
Фото: Олександр Хоменко / Gordonua.com
Наталя ДВАЛІ
Редактор, журналіст
Ідея в тому, щоб відбити Путіну бажання паскудити за межами РФ і змусити його зосередитися на внутрішніх справах

– Три роки тому в нашому першому з вами інтерв'ю ви говорили, що "Путін може догратися зі своїми погрозами, і США згадають про свої ракети "Першинг" або їхні сучасні модифікації", які розгорнуть у Європі. Президент США Дональд Трамп уже заявив про вихід із Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (РСМД). Як це відіб′ється на системі світової безпеки, яку і так було порушено 2014-го, коли Росія напала на Україну?

– Втручання Росії у вибори у США й отруєння у британському Солсбері стали останньою краплею, що переповнила чашу терпіння американського істеблішменту.

Зараз ми переживаємо реально історичний момент, коли кардинально змінюється стратегія США щодо путінської Росії. Стратегія взаємного знищення, яка існувала досі, відштовхувалася від того, що люди з того боку океану досить притомні, щоб зрозуміти: якщо натиснуть на червону кнопку – ударом у відповідь будуть гарантовано знищені.

Американська військово-політична еліта нарешті зрозуміла, що в особі Путіна має справу з безрозсудною і патологічно брехливою людиною. Зрозуміла, що військову стратегію з ним потрібно вибудовувати так, аби навіть ідіоту у Кремлі стало зрозуміло: його буде знищено не ударом у відповідь, а ще до того, як російські ракети долетять до Флориди чи Каліфорнії. Тому і пригадали про ракети середньої дальності, які у варіанті "Першингів" могли долетіти до Москви за 10–12 хвилин. Ось тільки підльотний час нових американських гіперзвукових ракет буде ще меншим.

ВІДЕО
Жовтень 2018 року. Президент США Дональд Трамп заявив, що планує розірвати укладений із СРСР 1987 року Договір про ракети середньої та малої дальності (РСМД). За словами Трампа, Росія неодноразово порушувала умови цього договору, і США більше не мають наміру бути "єдиними, хто його дотримується". Відео: Current Time / YouTube

Це як пістолет зі зведеним курком, приставлений до скроні придуркуватого гопника. Це відповідь на прозорі натяки Путіна про готовність використовувати ядерну зброю, на балаканину кремлівського зомбоящика про здатність перетворити Америку на радіоактивний попіл, на сміхотливі "іскандери", на брязкання міфічною диво-зброєю, на безглузді ідеї влаштувати "Ялту-2", на якій Путін і Америка поділять світ на сфери впливу, на агресію проти України та інші "витівки" путінської Росії.

– Але частина експертів переконана, що метою виходу США з Договору про ракети середньої та малої дальності є не стільки бажання втягнути РФ у нову гонку озброєнь, скільки бажання протистояти Китаю, розмістивши на американських базах в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні сучасні ракети.

– Договір про РСМД стосується лише США і РФ. Якби Китай дійсно став зараз головною причиною занепокоєння Вашингтона, було б достатньо підписати додатковий протокол до договору про РСМД, у якому б ішлося, що він не стосується Азіатського континенту. І все, жодного шуму про вихід із чинних договорів.

Тому будьте впевнені: у Кремлі чудово зрозуміли, що розірвання Америкою договору про РСМД спрямоване саме проти РФ. І сформульовано це розірвання так, що нова угода у найближчому майбутньому неможлива.

Ніхто з Путіним вести переговори не буде. Розмови закінчилися. Тепер США швидко створять нові ракети середньої дальності, найімовірніше, гіперзвукові, і складуватимуть їх у повній готовності розмістити ближче до Москви. А далі Путіну окреслять межі дозволеного, вихід за які призведе до негайного розгортання цих ракет.

Ідея полягає в тому, щоб відбити Путіну бажання паскудити за межами РФ і змусити його зосередитися на внутрішніх справах – на розвитку економіки, науки, освіти, на підвищенні рівня життя народу, поліпшенні демографії, тобто на тому, чого він робити не вміє і не любить.

Путін своєму охоронцеві доручив створити сили спецоперацій, уперше їх випробували в Україні, коли 2014-го "евакуювали" Януковича

– Чому в цьому контексті таку важливу роль відіграв інцидент у Солсбері?

– У Солсбері стався не інцидент, а міжнародний злочин проти ядерної країни – члена НАТО із застосуванням зброї масового знищення, яку заборонено міжнародною конвенцією.

– Кремль неодноразово розправлявся зі своїми перебіжчиками за кордоном, яскравий приклад – екс-полковник ФСБ Олександр Литвиненко, отруєний полонієм у Лондоні, але Захід і на це заплющував очі. Чому саме отруєння в Солсбері стало останньою краплею?

– Провал цієї операції засвідчив, що вона була дітищем Путіна. Він не тільки покривав її учасників, але, із великою часткою ймовірності, керував цією операцією, виявивши при цім кричущу професійну некомпетентність і нерозсудливість. І сама думка про те, що цей відчайдушний гопник має доступ до червоної кнопки і треба щось із цим робити, нарешті змусила американців згадати про ракети середньої дальності.

А як добре все починалося! Адже отруєння в Солсбері мало стати зразково-показовим шоу нещодавно створених сил спеціальних операцій, та ще напередодні сторіччя ГРУ. Ці "спецопс", як їх називають американці, улюблене дітище Путіна, що він доручив створити своєму охоронцеві.

– Ви про Віктора Золотова, главу Росгвардії?

– Ні, про Дюміна.

– Олексія Дюміна, нинішнього губернатора Тульської області, а з 1999-го до 2007-го – співробітника особистої охорони президента РФ?

– Абсолютно точно. Як колишній представник спецслужб, можу вам сказати: тільки абсолютний ідіот може довірити охоронцеві створювати сили спеціальних операцій. Охоронці в Росії – люди специфічні. Це обслуга, особливо наближена до тіла господаря. Там головне – зробити послугу, упасти і віджатися.


dyumin_1
Президент РФ Володимир Путін (у центрі), губернатор Тульської області Олексій Дюмін (праворуч від Путіна) і міністр оборони РФ Сергій Шойгу (праворуч від Дюміна). Фото: alexeydumin.ru


Пам'ятаю, серед охоронців був популярним жарт: не робіть розумного обличчя, ви ж офіцер! Це ще з часів СРСР пішло, коли 80-річні старці країною керували, а до функцій охоронців входило їх обслуговувати аж до того, щоб у туалет занести і посадити, а потім і зняти з горщика.

За Путіна охоронці поперли нагору. У мене підозра, що він відчуває психологічну близькість із ними, адже, по суті, він за Собчака теж грав роль своєрідної обслуги – валізи тягав, по бутерброди бігав. Тепер він своєму охоронцеві доручив створити сили спецоперацій, і вперше їх випробували в Україні, коли 2014-го "евакуювали" Януковича.

– За даними журналістів-розслідувачів, за "кримську операцію" і "спасіння" Януковича Дюмін і один із солсберецьких отруйників – Руслан Боширов, справжнє ім'я Анатолій Чепіга, полковник Головного управління Генштабу РФ, – одержали таємним указом звання героя РФ.

– Адже операція була не вельми: десь в українському степу Януковича посадили у вертоліт і спрямували до Криму, при тім, що на той момент в Україні, по суті, не було ні дієздатної армії, ні спецслужб. Порівняйте це зі спецоперацією Отто Скорцені, який витягнув із ув'язнення вже поваленого Муссоліні. Зима, гори, замок під охороною італійських військ, майже некеровані планери. Ось це справжня спецоперація, бездоганно розроблена з військового та логістичного поглядів!

Закладаюся, Путін почувався майже як Скорцені, коли у зомбоящику з гордістю розповідав, як під його особистим керівництвом було врятовано втікача Януковича.

Після провалу відділу "В" КДБ Великобританія стала для радянської розвідки непроникною чорною дірою

Мабуть, Путін вирішив: окей, в Україні випробували, треба й на Заході спробувати б, тим паче що саме для цього сили спецоперацій і створено. Передісторія таких спецсил – утім, не зовсім позитивна, – уже була в Радянському Союзі, тільки Путін про це, мабуть, забув.

Наприкінці 1960-х у КДБ створили відділ "В", про існування якого на Заході дізналися абсолютно випадково. У 1971 році співробітник резидентури КДБ у Лондоні Олег Лялін, що представляв цей самий відділ, перейшов на бік англійців і все їм розповів. Почуте абсолютно вразило не тільки британців, але весь цивілізований світ.

– Що саме вразило?

– Виявилося, що у КДБ створено відділ, який до найдрібніших деталей планував терористичні і диверсійні операції на Заході.

– Із якою метою?

– Дестабілізація зсередини напередодні "великої війни". Лялін розповів про розгалужену агентурну мережу, яка в час "Ч" мала запустити серію диверсій, аж до, наприклад, затоплення лондонського метро або вбивства західних державних діячів.

Те, що англійці у принципі дізналися про існування відділу "В" і підготування спецоперацій – стало одним із найбільших провалів радянської розвідки. Великобританія негайно вислала з країни понад сотню співробітників радянських представництв і стала для радянської розвідки непроникною чорною дірою аж до розвалу СРСР. Мало того, що виперли всіх співробітників резидентури, так ще за кожним новоприбулим вели цілодобове спостереження. Працювати стало практично неможливо.



lyalin
Офіцер КДБ Олег Лялін. Фото: noicomunisti.blogspot.com


Знаю це як факт, бо наприкінці 1980-х, коли готували чергову зустріч Горбачова і Тетчер, я спілкувався з аналітиками британського відділення нашої розвідки, оскільки мав гарне інформаційне джерело серед англійців. То аналітики мені скаржилися: "Уявляєш, ми навіть не знаємо офіційної позиції британського уряду щодо конкретних питань відносин із Радянським Союзом!" Офіційної позиції не знали, що вже говорити про конфіденційну інформацію.

Загалом скандал був неймовірних масштабів. Після провалу в Англії відділ "В" закрили до чортів собачих, і правильно зробили. У той час у Кремлі вже дійшли висновку, що треба налагоджувати відносини із Заходом, розряджати обстановку, установлювати довірчі відносини, а не різною фігнею займатися, типу планів затопити лондонське метро.

– Відтоді КДБ повністю припинило диверсійну роботу за кордоном?

– До вторгнення радянських військ в Афганістан. Під афганську операцію в нашому Першому головному управлінні КДБ було створено групу спеціального призначення "Вимпел", завданням якої було здійснення диверсійних актів на Заході в час "Ч". До речі, спецгрупу було задіяно в захопленні палацу Аміна, але, окрім Афганістану, її ніде більше не використовували.

Під час серпневого путчу 1991 року загони спецпризначення "Вимпел" та "Альфа" відмовилися виконувати наказ глави КДБ штурмувати Білий дім і заарештовувати Єльцина. Коли Горбачова ненадовго повернули до влади, він одразу ж розформував групи спецпризначення, бо знав, які люди туди входять, на що здатні і наскільки небезпечні для самого кремлівського керівництва.

– А за президента Єльцина була спроба створити російську версію відділу "В" КДБ?

– Єльцин боявся КДБ/ФСБ, його головною ідеєю було: якщо не розвалити російські спецслужби, то хоча б перетворити їх на аморфний неефективний орган. Саме для цього Путіна і призначили влітку 1998 року директором ФСБ. Віддамо належне: із завданням розвалити спецслужби РФ ізсередини Путін упорався блискуче, й операція в Солсбері це доводить.

Британці не хотіли відмовлятися від російського капіталу і свідомо перетворили Лондон на центр із відмивання брудних грошей

– Якщо Великобританія ще з 1970-х дійсно очистилася від радянської агентури, чому пізніше дозволила російським олігархам, пов'язаним із ФСБ, вливати гроші у країну?

– Після Другої світової Великобританія перестала бути імперією і вирішила стати світовим фінансовим центром. Я кілька років займався IPO і кредитами лондонських банків, у мене були сотні справ, пов'язаних із цими питаннями. Наприклад, якщо хтось звертався в англійський банк по кредит, я робив due diligence – перевірку бекграунду потенційного клієнта. Грубо кажучи, збирав інформацію, на підставі якої банк вирішував, видавати кредит чи є загроза, що людина візьме гроші і втече.

Часто стикався із ситуацією: пишеш, що людина мутна, походження бізнесу пов'язане з КДБ чи з організованою злочинністю, а у відповідь чуєш ниття: "Ой, ну це ж давно було, у тій ситуації мало кому вдавалося залишатися чистим..." Загалом британці не хотіли відмовлятися від російського капіталу і свідомо (зараз самі це визнають) перетворили Лондон на центр із відмивання брудних грошей.

– Політика Лондона стосовно російських олігархів точно зміниться?

– Років шість-вісім тому я розмовляв з одним британським банкіром у знаменитому лондонському The Gherkin – скляному хмарочосі, який називають "огірком", або "корнішоном", через характерну форму.

Банкір показував мені краєвид на Лондон із висоти пташиного польоту і говорив: "Попередні 10 років ми жили коштом шейхів із Близького Сходу, вони сюди гроші тягнули. Останнім часом ми живемо коштом російських олігархів, вони сюди гроші тягнуть. Але незабаром це скінчиться, ми вже готуємося, що житимемо коштом китайських мільярдерів". Готувалися до цього ще кілька років тому.

– А я чудово пам'ятаю, як ще кілька років тому нинішній прем'єр-міністр Великобританії Тереза Мей, яка очолювала тоді МВС, перешкоджала відкритим судовим слуханням справи про отруєння Литвиненка, щоб не сваритися з Росією.

– Я брав участь у справі Литвиненка, давав свідчення Королівському суду Лондона і постійно їм говорив: ліпша превентивна міра проти потенційних злочинів – неминучість покарання. Якщо ви зараз не покараєте виконавців і замовників злочину – далі буде гірше. Набагато гірше.


litvinenko
Олександр Литвиненко помер 23 листопада 2006 року. Останні три тижні життя він провів у лікарні Університетського коледжу Лондона, де лікарі намагалися визначити речовину, якою отруїли пацієнта. Те, що цією речовиною був полоній-210, стало відомо за три години до смерті екс-співробітника ФСБ. Розтин засвідчив, що в Литвиненка була множинна відмова внутрішніх органів, спричинена гострою формою променевої хвороби. Фото: Wikipedia, EPA


Справу Литвиненка довели до суду, хоча з боку британського уряду було бажання все зам'яти через бізнес-інтереси. Але тепер вони зрозуміли, що це стало їхньою стратегічною помилкою. Отруєння в Солсбері досить переконливо продемонструвало і Лондону, і Вашингтону, що Росією практично одноосібно керує неадекватна людина і розмовляти про щось серйозне з нею немає сенсу.

До речі, тут виникає цікаве практичне запитання: Путін дійсно психічно неадекватний чи симулює легке божевілля? Запитання не пусте. Свого часу президент США Ніксон дав команду своєму помічникові з національної безпеки Генрі Кіссінджеру розіграти з росіянами карту: сказати, що Ніксон божевільний і здатний розв'язати ядерну війну, тому ліпше почати з ним переговори щодо контролю над озброєннями. Кіссінджер розіграв цю карту з послом СРСР у США Анатолієм Добриніним. Спрацювало і закінчилося двома найбільшими угодами щодо обмеження ядерних озброєнь та протиракетної оборони.

Після розвалу СРСР Кіссінджер став консультувати клієнтів у Москві. Спочатку Ходорковського, коли той був найбагатшою людиною країни, а коли його посадили, почав консультувати Путіна. Знавці говорили, що Кіса (як ніжно називали Генрі у КДБ) найбільше в житті любить красивих жінок і гроші. Цілком можливо, що Кіссінджер підказав Путіну прикинутися злегка неадекватним, аби натиснути на Захід. На користь цієї версії може свідчити той факт, що першим явним виявом "легкого безумства" Путіна стала його мюнхенська промова 2007 року, незабаром після того, як Ходорковського посадили, а Кіссінджер почав працювати на Путіна.

Мета операції в Солсбері – показові "гастролі" сил спецоперацій, створених Путіним, аби капостити Заходу

– Отже, для Вашингтона останньою краплею стало втручання Кремля у вибори, а для Лондона – застосування на їхній території хімічної зброї. Тобто період "глибокої стурбованості" точно закінчено і Захід в особі США й Великобританії точно почне діяти стосовно РФ жорстко?

– Схоже, що так. На прикладі отруєння в Солсбері Захід зрозумів, що має справу з небезпечними ідіотами. Буквально: ідіоти розробляли операцію, ідіоти її здійснювали, а головний ідіот схвалив, тримав її під контролем і прикривав провал.

Це було фантасмагоричне видовище. Увесь світ із подивом дивився по TV, як двоє неадекватів насилу розповідають безглузду легенду їхньої поїздки в Солсбері, наче двієчник, затинаючись, розповідає погано вивчений урок. Але мало хто побачив за цим щось набагато більше. Адже цих неадекватних могли скерувати на виконання завдання тільки такі самі неадеквати. Й інструктували їх такі самі неадеквати.

Тобто ці двоє, "Петров і Васєчкін", повністю уособлюють усе ГРУ та сили спецоперацій. І начальники їхні такі самі. Нормальний начальник таких підлеглих не мав права скеровувати на це завдання, яке було найважливішим із моменту створення путінських сил спецоперацій, і в ньому мав би брати участь "цвіт" спецслужби. І всі цей "цвіт" побачили. І начальники їхніх начальників такі самі. І так до самого верху. У цьому сенсі "Петров і Васєчкін" – справжні герої Росії. Яка країна, такі в неї і герої.

ВІДЕО
12 вересня 2018 року Путін заявив, що у Кремлі знайшли підозрюваних у замаху на екс-офіцера ГРУ Сергія Скрипаля та його доньку Юлію в Солсбері. Президент РФ підкреслив, що це "цивільні особи", і попросив їх "прийти кудись у засоби масової інформації". Наступного дня, 13 вересня, вийшло ексклюзивне інтерв'ю Олександра Петрова (справжнє ім'я Олександр Мішкін, військовий лікар, служить у Головному управлінні Генштабу РФ) і Руслана Боширова (Анатолій Чепіга, полковник головного управління Генштабу РФ) на телеканалі Russia Today. Відео: RT на русском / YouTube

– Операцію щодо вбивства Литвиненка теж було по-ідіотськи здійснено: виконавці пів-Лондона полонієм забруднили. Мені здається, що Кремль завжди працював безглуздо і брудно, просто раніше Захід заплющував на це очі, а тут раптом отямився.

– Ну що означає "завжди"? Були невдачі, зриви операцій, але повноцінний ідіотизм почався саме за Вови Путіна, оскільки спецопераціями зайнялися охоронці.

Із чого починається будь-яка операція спецслужб? Визначають мету і зважують усі ризики на випадок провалу. Негативні наслідки цієї операції вже всім очевидні, і це далеко не все, далі буде більше. А тепер назвіть мені мету, заради якої варто було так ризикувати?

– Усунути Скрипаля, який співпрацював з іспанською розвідкою, що викриває зв'язки Путіна із Тамбовським ОЗУ на своїй території. Литвиненко, до речі, теж консультував іспанське слідство.

– Забудьте, справа Тамбовського ОЗУ в Іспанії нікого у Кремлі не хвилювала. Метою операції в Солсбері були показові міжнародні "гастролі" сил спецоперацій, створених Путіним, аби капостити Заходу. Хрущов йому "кузькіну мать" показував, Путін теж вирішив дещо показати. А керівництво цих спецсил горіло бажанням свою доблесть Путіну продемонструвати. Адже це ж синекура! Засунули Януковича вночі у вертоліт – бах! – здобули героя Росії. Уявляєте, що б дали за операцію в Солсбері? Генеральські погони, дачі, квартири, "бумери" з "меринами".

І водночас ніхто не думав про наслідки. Це ще одне важливе відкриття, яке зробили у Вашингтоні за підсумками путінських "гастролей" у Солсбері. Ця людина не розуміє негативних наслідків своїх дій. Не те що не прораховує, а саме не розуміє, як іноді не розуміють діти наслідків своїх дій. Він думав, що це якась витівка в Солсбері, а це насправді атака на ядерну країну НАТО із застосуванням зброї масового ураження.

Із погляду здорового глузду та міркувань національної безпеки, зокрема й РФ, цієї операції взагалі не мало би бути. Але якщо вже зважилися, то проводити її потрібно було інакше.

Якби в путінських спецслужбах працювали штірліци, а не гопники, вони б у Солсбері не цих двох любителів шпилів посилали, а "ботаніка" в окулярах

– "Інакше" – це як?

– Важливий момент будь-якої спецоперації – легенда, правдоподібна історія прикриття, причому така, щоб відскакувала від зубів, аби не підкопатися. У спецслужбах брехня має бути максимально наближеною до правди або такою, що абсолютно не піддається перевірці. Яка легенда була в героїв Росії, яких скерували в Солсбері труїти Скрипаля?

– Що вони туристи, які приїхали в місто подивитися на "солсберецький собор" і його "знаменитий 123-метровий шпиль", але так до нього й не добралися через нібито погану погоду.

– Ви жартуєте. Летіти в іншу країну дивитися шпиль, коли в цій країні, за їхніми власними словами, через погоду був транспортний колапс, – це нонсенс. Адже є непогана легенда, яку можна було розробити, якби спецоперацією займалися нормальні люди.

– Озвучте цю легенду.

– Навіщо ми поїхали в Солсбері? Своїми очима побачити Magna Carta і зібрати про неї на місці максимально можливу інформацію. Ви знаєте, що таке Magna Carta?

– Велика хартія вольностей – політико-правовий документ, підписаний англійським королем в XIII столітті, який став, по суті, одним з основоположних конституційних актів Великобританії.

– Абсолютно точно. Це унікальний документ світового значення, датований 1215 роком, який і зараз діє не тільки у Великобританії, але й у всій англо-американській системі права.


magnacarta
Один із чотирьох справжніх примірників Magna Carta, що збереглися із XIII століття. Фото: Facundo Arrizabalaga / ЕРА


– І це крутіше, ніж "солсберецький шпиль"?

– Зрозуміло. Її в історії держави та права вивчають. Саме в Magna Carta вперше в історії було законодавчо закріплено, що людину не можна тримати у в'язниці без законного рішення суду. Окрім того, уперше було закріплено, що закон вищий за примхи авторитарного правителя. І це стало фундаментальним принципом англійського права, а потім і американської конституції. І це 1215 рік!

До речі, я от думаю, може, саме тому московські правителі традиційно ненавидять англосаксів? Може, їм "англійка паскудить" саме тим, що, згідно з Magna Carta, усі ці кремлівські, аж до нинішнього, злочинці?

Так от, один із чотирьох справжніх примірників Magna Carta – найкраще збережений і найбільш читабельний – зберігають саме у Солсберійському соборі. І через це туди можна тягтися в будь-яку погоду з будь-якої країни земної кулі. Чого не зробиш заради науки, правда?

Якби в путінських спецслужбах працювали штірліци, а не гопники, вони б у Солсбері не цих двох любителів шпилів посилали, а "ботаніка" в окулярах, у якого була б легенда: я аспірант, пишу дисертацію про вплив Magna Carta на англо-американську систему права, приїхав сюди вивчити оригінал.

Що треба було зробити "ботану"? Прийти в собор, там години дві покрутитися, зробити фотографії, засипати якогось екскурсовода запитаннями, поцікавитися можливо наявними додатковими документами, засвітитися на камерах спостереження, посидіти в міській бібліотеці, а потім, утомившись від науки, прогулятися містом і "випадково" забрести у квартал, де живе Скрипаль.

Зрозуміло, це не ідеальна легенда. Для боротьби з тероризмом міста Великобританії нашпигували камерами спостереження, не здивуюся, якщо вони "вели" скерованих Путіним убивць до самих дверей будинку Скрипаля. Але вона набагато ліпша, ніж та маячня, яку ці двоє повідали світу на російському телебаченні. Я впевнений, що в цих "солсберецьких туристів" узагалі жодної легенди не було, на ходу складали, після того як Путін наказав їм іти на інтерв'ю.

Путін завдав катастрофічного удару по власному ГРУ, що можна порівняти з тим ударом, якого завдав цій установі сам Скрипаль

– Щойно в західних ЗМІ з'явилася інформація, що отруйниками Скрипалів є якісь Боширов і Петров, Путін публічно заявив, що це звичайні "цивільні особи", "нічого там особливого і кримінального немає", вони "самі з'являться і про себе розкажуть". Після чого на телеканалі Russia Today вийшло з ними інтерв'ю. Ви розумієте, навіщо Кремль засвітив власних агентів?

– Це була вершина головотяпства. До втручання Путіна ще можна було локалізувати провал. Главі держави не обов'язково коментувати операції спецслужб. А у грамотних спецслужб є стандартна відповідь: "No comments". Нехай спецслужби двох країн розбираються між собою.

Але Путін, як жаба-мандрівниця, не міг мовчати. Адже це він створив цю спецслужбу і, напевно, він здійснював вищий контроль над "солсберецькою операцією". Окрім того, треба розуміти, що це тепер особливо наближена до Путіна спецслужба, яка в час "Ч" має рятувати від усіх можливих небезпек. Не міг він так просто зіскочити. "Пацани" мають захищати свого пахана. Але хто буде його захищати, якщо пахан виявився сукою?

Загалом, жаба була приречена квакнути. І Путін "квакнув". Причому знову якось нетрадиційно. Яка розсудлива людина могла випустити цих "туристів" перед усім світом?! Якщо Путін особисто не прослухав їхньої легенди до того, як випускати на TV, і поклався на чиюсь доповідь – він лох, оскільки на кону були залишки його репутації. Якщо особисто прослухав цих дебілів і вирішив, що їх можна випускати на люди і їм повірять, то він просто ідіот.

У підсумку "солсберецьких туристів" виставляють на загальний огляд, вони мелють нісенітниці на камеру, і зрештою, чіпляючись за розбіжності в їхніх відповідях, журналісти розкопують ще, щонайменше, 300 агентів ГРУ. А що? Адже Путін викрив їх перед усім світом – можна копати далі. І накопали.

Путін завдав катастрофічного удару по власному ГРУ, що можна порівняти з тим ударом, якого завдав цій установі сам Скрипаль (той свого часу передав британцям внутрішню телефонну книгу ГРУ). До цього аналогічного за силою удару було завдано тільки генералом ГРУ Поляковим, який 25 років пропрацював на американців, поки його не здав співробітник ЦРУ Олдріч Еймс. У 1988-му, за вироком Військової колегії Верховного суду СРСР, Полякова розстріляли.

– А чому не злити  агентів, які провалилися, щоб максимально знизити негативні наслідки? Мовляв, відкриті до співпраці, ми не були в курсі операції, це самодіяльність окремих ідіотів у Генштабі, усіх винних уже звільнено.

– Пам'ятаєте, я казав вам, що професійний та інтелектуальний рівень розвідслужби завжди лімітовано професійним та інтелектуальним рівнем його керівника? Наберіть тисячу найкращих аналітиків і джеймсів бондів і поставте над ними "Недопалка" – це буде спецслужба "Недопалка".

Оскільки в Росії нагорі владної вертикалі сидить той, хто сидить, уся система лімітована його особистим інтелектуальним і професійним рівнем. І коли на Заході нарешті це усвідомили – жахнулися, адже у кремлівського гопника, який провернув ось таку ідіотську операцію в Солсбері, ще й червона кнопка від ядерної зброї.

Путіну буде окреслено периметр, за яким дозволено пересуватися. Крок вліво-вправо – і ракети розгорнуть протягом доби

– Що конкретно має намір зробити Захід?

– Те, із чого ми почали розмову: США виходять із Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності і починають їх розроблення. Причому, на відміну від кремлівського блефу, ці ракети будуть реальними і гіперзвуковими. Путіну буде окреслено периметр, за яким дозволено пересуватися. Крок вліво-вправо – і ракети розгорнуть протягом доби.

Окрім того, США беруться за модернізацію всієї ядерної тріади і звичайних озброєнь. Гонки озброєнь не буде. Для гонки потрібно, щонайменше, двоє суперників, але у РФ немає для гонки ні сил, ні коштів. А мультиками Америку не налякаєш. Тому буде одностороннє істотне посилення військової могутності США, і це результат багаторічних зусиль Путіна. Ну чим не анти-Мідас?

– І це допоможе напоумити Кремль?

– Думаю, так. На початку 1980-х на моїх очах радянське керівництво отямилося і стало адекватним за одну ніч, щойно США розгорнули в Західній Європі ракети "Першинг-2" і крилаті ракети. Прозріли практично миттєво. Геополітичні ігри минули.

До речі, "Першинги" привели до перебудови і зміни кремлівського керівництва. Адже треба було починати переговори з американцями, щоб прибрати їхні ракети подалі від Кремля. А США не хотіли розмовляти з тими, хто їм брехав протягом багатьох років. Довелося вводити свіжих людей у керівництво. З'явилися Горбачов та інші. Тому передбачаю швидку відставку Лаврова і не здивуюся, якщо у кремлівському зомбоящику скоро заговорять про загальнолюдські цінності. Розпочнеться нова боротьба – цього разу за мир та взаєморозуміння двох наддержав.

– Чому Трамп, незважаючи на свою лояльність до путінського режиму, погодився на вихід із Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності?

– Завдяки своєму другові Вові Путіну, який вирішив пограти на втручанні в американські президентські вибори. У підсумку Конгрес і політична еліта США поставили Трампа в жорсткі умови: будь-яка його дія на захист Путіна робить імпічмент усе реальнішим.

Це за Обами зовнішня політика США була суцільним шмарклежуйством. Наведу один приклад. Колишній посол США в Росії Майкл Макфолл розповідав, як Обама прилетів до Москви з офіційним візитом. І ось кортеж американського президента прямує у Кремль, на офіційну зустріч із Путіним. Дорогою телефонують і уточнюють: "Як там Путін, готовий?" Відповідь: "Путін у басейні, плаває". Кортеж уповільнює швидкість, за 15 хвилин знову уточнюють: "Ну що, готовий Путін?" – "Ще плаває". Автомобілі ще знижують швидкість, за 15 хвилин знову уточнюють і дістають таку саму відповідь. У підсумку кортеж ледве-ледве доповзає до Кремля.

Ось так американський президент їхав на зустріч із Путіним. Звісно, той зовсім розперезався, відчув себе володарем морським.

– А як треба було?

– Після другої відповіді "Путін у басейні" розвернути кортеж у напрямку аеропорту і, стоячи на трапі, заявити: "У нас раптово з'явилися термінові справи, гуд бай!"

Тепер згадайте, як поводився на зустрічі з Путіним помічник президента США з національної безпеки Джон Болтон. Путін майже єлейним голосом напрошується на добру звістку: "Наскільки я пам'ятаю, на гербі Сполучених Штатів зображено орлана. З одного боку, він тримає 13 стріл, а з іншого боку – оливкову гілку як знак миролюбної політики, із 13 оливками. Запитання: ваш орлан усі оливки вже склював, залишилися самі стріли?" Болтон йому у відповідь: "Я жодної оливки вам не привіз". Блискуча відповідь! Давно так треба було розмовляти з Путіним.

Я вам ось що скажу: Путіну вдалося неймовірне! Він створив консенсус з єдиного питання, яке зараз об'єднує весь американський істеблішмент, незважаючи на партійну належність. Це консенсус у тому, що Путін – ворог, із яким треба спілкуватися тільки з позиції сили.

Путін – могильник Росії, який віртуозно справляється зі своїм завданням

– Чому до Заходу дійшло, що Путін неадекват і ворог, тільки на п'ятий рік війни в Україні, на 10-й рік війни у Грузії, на 12-й рік отруєння Литвиненка полонієм тощо?

– Зараз існує криза західної еліти. Конституцію США було виписано так, аби при владі була біла, заможна, релігійна, розумна і порядна людина. А таких тепер критично мало. Ще у 80-ті в Конгресі працювали люди з іменами, сенатор Маккейн був останнім із могікан, а зараз при владі якісь дрібненькі. Лідери рівня Тетчер чи Рейгана пішли, а рівноцінної заміни так і не з'явилося.

Утім, це не скасовує історичних тенденцій. Мені дуже подобається думка Гегеля: "Усе дійсне – розумне, усе розумне – дійсне". Тобто все, що відбувається, у підсумку закономірне. У цьому сенсі для мене Росія – це останній осколок Орди, який усе швидше за історичними мірками перетворюється на Монголію. І тут дуже вдало з'явився Путін – могильник Росії, який віртуозно справляється зі своїм завданням.

– Я б не була такою оптимістичною, зрештою, і ціни на нафту підскочили, і європейські лідери відновили візити в Росію, і будівництво "Північного потоку – 2" щосили готують. Загалом, Трампа, Меркель, Макрона так чи інакше переоберуть, а от Путін, з огляду на все, буде керувати Росією найближчі років 20.

– Зауважте, зустрічаються, але ні про що не домовляються. Зустрічі з Путіним потрібні, щоб проконтролювати стан пацієнта, особливо якщо він керує державою, нашпигованою ядерною зброєю й атомними електростанціями. Окрім того, 20 років для історії – узагалі не термін, а західні санкції реально працюють, ціни на нафту вже не рятують економіки РФ, народ у Росії починає все голосніше підвивати.

Путінську Росію потрібно позбавити західних грошей і новітніх технологій. Інше Путін зробить сам. Кожен рік його перебування при владі завдає непоправного удару по РФ. Фактично він перетворився на головну загрозу національній безпеці для власної країни.


00_52
Юрій Швець: Кожен рік перебування Путіна при владі завдає непоправного удару по РФ. Фактично він перетворився на головну загрозу національній безпеці для власної країни. Фото: Олександр Хоменко / Gordonua.com


До речі, самим своїм існуванням нинішня Росія зобов'язана колективному Заходу, котрий годував її багатомільярдними кредитами за часів Єльцина, щоб її не рознесли на шматки голодні бунти, і Путін уже 2000 року писав Клінтону лист із проханням збільшити продовольчу допомогу. Не можна кусати руку, що дає. Це погано закінчується.

– Якщо Росія історично приречена на розвал, як саме це станеться і коли?

– Існує два шляхи аутодафе путінського режиму – швидкий і повільний.

– Повільний – це санкції, а швидкий?

– Наприклад, табакерка, яка закінчила царювання Павла I. Але якщо щось таке станеться, висока ймовірність, що до влади в Росії прийде діяч типу Кадирова, Золотова або Сєчина. І як тоді бути? Ви знаєте, що зараз у Москві розквартировано кілька тисяч кадировців, які озброєні до зубів?

– А навіщо вони там з'явилися?

– Їх завезли, щойно в Москві почалися масові протести 2011–2012 років.

– Мені здавалося, для придушення протестів було створено Росгвардію, очолювану ще одним охоронцем Путіна Золотовим.

– Навпаки, Росгвардію було створено як противагу кадировцям. Загалом, у разі швидкого придушення путінського режиму немає гарантій, що до влади в ядерній країні не прийде умовний Кадиров. Коли розвалювався СРСР, головним болем для американців було розповзання ядерної зброї. Їм і зараз це не потрібно.

Боширов, Петров, "солсберецький шпиль" – усе це було б смішно, якби не було так страшно, тому що Росією керує мавпа з гранатою, яка має доступ до ядерної кнопки. І Захід нарешті усвідомив це і вирішив відповісти. Тому на путінську Росію чекає повільне згасання. Вона і так уже перетворилася на країну третього світу, яка живе лише завдяки тому, що Бог послав, тобто корисним копалинам.

Так і міф про так звану військову могутність РФ розбився об Україну, де Кремль завдяки віроломству зміг захопити Крим і кілька районів на сході. Адже плани були грандіозними: захопити не лише Донецьк і Луганськ, але й Харків, Запоріжжя, Одесу, Миколаїв, Херсон – загалом, пробити сухопутний коридор у Крим. План провалився, а захоплені території стали валізою без ручки: і нести важко, і викинути шкода.

Путін через дурість робить усе, щоб Україна стала повноцінною частиною західного світу, а українська "еліта" робить усе, щоб цього не сталося

– Давайте відштовхуватися від найгіршого сценарію: Путін при владі надовго, Росія навіть під тиском санкцій не розвалиться. Що робити Україні в таких умовах?

– Існування незалежної України залежить від США. Україна, а точніше, її політична еліта, має нарешті визначитися: або вона з Заходом, або з Росією. Тобто хоче вона увійти в історію як засновниця успішної України, якою будуть пишатися її нащадки, або нацарювати 10 карбованців та й утекти.

У першому випадку, в ідеалі, Україна перетвориться на непотоплюваний авіаносець Заходу м'яке підчерев'я РФ. Що буде у другому випадку, ви й самі знаєте.

Як сказав один американський професор: країна така, яка її еліта, а це лише 10–15% населення. В Україні національно орієнтованої політичної еліти взагалі немає, є банда бариг і мародерів, для яких влада – це найшвидший спосіб збагачення. Із такою "елітою" у країни немає жодної перспективи. Хоча є чимало розумних, патріотично налаштованих людей, але до влади їх не підпускають.

– Наступного року в Україні президентські та парламентські вибори. Що треба зробити, щоб привести інтелектуальну, компетентну, прозахідну еліту до влади?

– Цього я не знаю. Ще кілька років тому дуже сподівався, що добровольці та волонтери створять партію і виставлять своїх кандидатів на президентські і парламентські вибори. У будь-якій нормальній країні так би й сталося. Але коли ваша влада на п'ятий рік війни, у переддень виборів дозволяє Медведчуку скупити два центральні новинні канали, а суспільство це проковтує практично мовчки, зате по телебаченню відбуваються запеклі дебати про всякі дрібниці... У мене немає слів...


medvedchuk_03
Листопад 2017 року, місто Істра, Московська область. Президент РФ Володимир Путін та екс-глава Адміністрації Президента України (2002–2005 роки) Віктор Медведчук. Фото: Alexei Nikolsky / ЕРА


Давайте міркувати логічно. Росія – агресор, Україна – жертва. Це закріплено в міжнародних документах. Путін – організатор агресії, про що він сам розповів по телебаченню. Медведчук – його кум, і я не чув, аби він публічно говорив про те, що його погляди на російсько-українські відносини відрізняються від поглядів Путіна. Звідси я можу зробити висновок, що їхні погляди збігаються. Тобто Медведчук – це троянський кінь Путіна в Україні.

Це, якщо хочете, український Квіслінг, який під час Другої світової війни очолював в окупованій Норвегії уряд колабораціоністів, котрі виступали за співпрацю з Німеччиною. Після війни його розстріляли за змову з Гітлером. Як після другого Майдану в Україні міг з'явитися свій Квіслінг?! Україно, ти збожеволіла?!

Я особисто 2002-го публікував розшифрування "плівок Мельниченка", де докладно йшлося про агента КДБ "Соколовського", він же Медведчук. Забули, вам нагадати? США, до речі, закрили в'їзд Медведчуку ще на початку 2000-х, щойно було опубліковано ці записи. Америка це пам'ятає, а в Україні все забувається. Путін здійснив агресію проти України, яка коштувала країні 10 тисяч людських життів, а тепер його кум і емісар в Україні захоплює два розкручені телеканали і займається "найприбутковішим", як повідомляють, бізнесом.

– Що треба зробити, щоб США повноцінно зайнялися Україною?

– Припиніть красти так, ніби війна все спише. У вас же крадуть нахрапом, без берегів, як наркоман коле зайву дозу, не думаючи, що вона стане останньою. Ви думаєте, у Вашингтоні не знають, чому в Україні вибухають склади боєприпасів?! Знають це і багато чого іншого. Складається парадоксальна ситуація, коли Путін через дурість робить усе, щоб Україна стала повноцінною частиною західного світу, а українська "еліта" робить усе, щоб цього не сталося.

– 6 листопада у США відбулися проміжні вибори до Конгресу. Ви за кого голосували?

– Я не люблю демократів, але віддав свій голос їм. Якщо в Палаті представників опиниться більшість демократів, то розслідування втручання РФ у президентські вибори у США дійде до логічного завершення.

Так, зараз Трампа поставили в політичне стійло, де крок у бік Путіна означатиме політичний розстріл. Але я боюся підступу. Наприклад, Трамп і Путін спеціально нагнітають ситуацію, доводять ситуацію до максимального напруження, щоб в останній момент провести двосторонню зустріч на вищому рівні і домовитися. Путін дістане волю рук у близькому зарубіжжі, будівельна компанія Трампа стане багатшою на кілька мільярдів, а світ у відповідь полегшено зітхне: фу-у-х, вдалося уникнути третьої світової. Такого сценарію теж не відкидаю.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Шановні читачі! На нашому сайті заборонена нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства. Коментарі, що порушують ці правила, ми будемо видаляти, а їхнім авторам закривати доступ до обговорення. Редакція не вступає у листування з коментаторами щодо блокування, без серйозних причин доступ до коментування модератори не закривають.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
17 вересня, 2018 12.25
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook


 
 

Публікації

 
усі публікації