Щоденник-9

1945 рік

19 січня, п'ятниця

Сьогодні незвичайний день! Успіхи на всіх фронтах. Узяли Краків, Лодзь. Усі фронти пішли в наступ. 17.01 узяли Варшаву. Її ми сильно розбили, оскільки польські офіцери не хотіли нас пускати до своєї столиці. Важкі бої в Будапешті, вулиці завалено трупами. У кожному будинку рукопашні бої. Швидше б кінець війні.

21 січня, неділя

Успіхи за успіхами. Учора уклали мир з Угорщиною. Сьогодні перейшли кордон Німеччини. У Сілезії зайняли кілька міст.

11 лютого

Наші війська стоять під Берліном за 60 км. Гітлеру це й уві сні не снилося. Мені дали на заводі відпустку до 1 березня, а звільняти не хочуть, але дають можливість у будь-який час приходити і йти. Таке ставлення до мене мимоволі приборкує мене, доведеться залишитися. Ці дні багато займаюся. Погода гарна, тепло, передбачають ранню весну.

Про просування союзників мало чути. Вони не поспішають. Швидше б кінець війні! Втомилася від безпросвітного тяжкого життя.

25 лютого, неділя

Нарешті взято Будапешт, 15.02. Скільки життів він коштував. Берлін готується до оборони. У місті будують барикади. Наші війська стоять за 50 км від Берліна.

18.02 поранили генерала армії Черняховського і 19.02 він помер.

Кажуть, що до Києва прибуло два ешелони німкень до нас на роботи. Ось це мені подобається! Дуже розумно. Нехай тепер самі скуштують, як це солодко! Скільки коштувало мені хвилювання, щоб урятувати маму від Німеччини. Нехай тепер вони будують Хрещатик. Це просто чудово. Моє навчання йде добре, завтра здаю гідравліку.

15 березня

Скрізь тане, волого, усюди калюжі. Незабаром поїду на практику, можливо, під Москву. Побачу Славу. Цікаво, яким він став. Ми стільки років не бачилися.

1 квітня, неділя

Нарешті я сьогодні перший день вільна від заводу. Мене звільнили від завідування хімічною лабораторією, але залишили консультантом у відділі головного технолога заводу.

Війна, мабуть, скоро закінчиться. Рузвельт звернувся до всіх урядів, щоб вони нікуди не відлучалися, бо найближчими днями можуть бути великі події у зв'язку з капітуляцією Німеччини. Німці здають міста союзникам телефоном!

8 квітня, неділя

Чотири дні хвора. Упала в підвал і сильно травмувалася, хоча зовні пошкоджень немає. Побоювалися, що відбито внутрішні органи, але, здається, усе гаразд. Боляче ходити і нагинатися.

13 квітня

О шостій годині ранку повідомили, що помер президент США Франклін Рузвельт, від крововиливу в мозок. Сьогодні ввечері повідомили, що взято Відень, кілька днів точилися вуличні бої. Союзники просуваються майже без опору німців.

22 квітня, неділя

Наші війська ведуть бої в передмістях Берліна. Учора підписали договір із Польщею про дружбу і взаємодопомогу на 20 років. Погода холодна, сильний вітер.

27 квітня, п'ятниця

Сьогодні повідомили, що наші війська і війська союзників з'єдналися в центрі Німеччини 25.04. Москва салютувала 24 залпами із 324 гармат. На радіо виступали з короткими промовами Сталін, Черчилль, Трумен. Частину Берліна взято, ідуть великі вуличні бої.

Фото: digital.warmuseum.kiev.ua

Краще Муссоліні сам покінчив би із собою, ніж терпіти знущання. Гітлер, мабуть, це врахував

2 травня, середа

На радіо повідомили, що вчора ввечері німецьке радіо поінформувало про смерть Гітлера 1.04. Своїм наступником він залишив генерала Лейнца. А наша преса вважає, що це фіктивна смерть, щоб дати можливість Гітлеру зійти з політичної арени. Я ж думаю, що Гітлер від такого потрясіння міг покінчити із собою. Нещодавно він через Гіммлера звертався до Англії та США із пропозицією повної капітуляції перед ними, але що він буде продовжувати війну проти СРСР. Союзники відмовили. Смерть – це найкращий вихід для нього. 30.04 повідомили, що Муссоліні, його коханку та низку його міністрів стратили італійські патріоти, і їхні трупи виставлено в Мілані.

Краще Муссоліні сам покінчив би із собою, ніж терпіти знущання. Гітлер, мабуть, це врахував.

Союзники наших звільнених полонених утримують разом із німецькими полоненими. Ведуть пропаганду, щоб росіяни не поверталися на Батьківщину, оскільки їх уважатимуть зрадниками Батьківщини.

Ходять чутки, що зараз розробляють умови капітуляції Німеччини.

3 травня

Учора о другій годині дня німецький гарнізон у Берліні склав зброю, і Берлін повністю наш. Узято 70 000 полонених, серед них багато генералів. Заступник Геббельса повідомив, що Гітлер, Геббельс, заступник Гітлера наклали на себе руки.

Мені здається, що ми не зможемо домовитися із союзниками.

9 травня, середа, 2.40 ночі

Кінець війні. Перемога! Перемога! Ура! Нарешті настав цей довгоочікуваний день.

Перший день мирного життя. Кінець війні! Кінець усім її жахам для всього світу. О 2-й годині 30 хвилин радіо повідомило про повну капітуляцію Німеччини і кінець війни з 23-ї години 8.05. Протокол підписано в Берліні з нашого боку маршалом Якубовим, від Німеччини – Кейтелем. Грають марш. У місті чути стрілянину, спалахи різнокольорових ракет. Яка радість! Яке щастя для всіх! Мене сильним стуком розбудила сусідка. Сьогоднішній день оголосили Днем перемоги. Важко навіть описати свої відчуття. Настав день, на який я так чекала, на який чекав увесь світ.

Скільки перенесено жахів упродовж цих років!

Мук, хвилювань, бомбардувань, пожеж і, нарешті, вигнання. І тепер усе це позаду! Скільки пролито крові, убитих і покалічених. Мені здається все-таки, що Гітлер до сьогоднішнього дня не дожив. Зараз на радіо передають про беззастережну капітуляцію Німеччини.

23-тя година.

Після повідомлення про перемогу я спати не могла. Одяглася й разом із мамою і Тасею пішли надвір. Зайшли до Л. і пішли всі до опери. Ранок був напрочуд теплим і ясним. Людей було мало. Я зустріла перший мирний світанок. О 14-й годині почалася демонстрація. Незважаючи на сильний, але короткочасний дощ, люди всі були на вулиці. Я бачила весь парад, пройшла з колоною повз трибуну.

Кияни на площі Богдана Хмельницького 9 травня 1945 року. Фото: cdiak.archives.gov.ua

Увечері з Ігорем пішла гуляти. Вулиці були заповнені людьми. Небо було освітлене прожекторами, на радіо виступав Сталін і, як завжди, важко було зрозуміти. Передавали процедуру підписання акта про капітуляцію. Німецький маршал, коли підписував, намагався триматися з гідністю, але у нього були вологі очі й на тремтячих щоках виступили плями. Я безмежно рада цьому дню, на який я чекала так довго. Сподіваюся, що подальше моє життя буде світлим і радісним.