У роки Карабахської війни Іран продавав зброю Вірменії. Як і зараз із дронами в Україні, тоді Тегеран теж усе заперечував
Російські окупанти 17 жовтня знову атакували Україну понад 40 іранськими дронами-камікадзе. Лише у бік Києва було випущено приблизно 30 дронів. Було збито абсолютну більшість із них. Це радує з точки зору високого рівня протидії такому типу терору щодо України. Уже встановлено, що щонайменше 86% знищених дронів – іранського виробництва.
Також у ЗМІ була інформація як про те, що Росія замовила у Ірану БПЛА-камікадзе Arash-2, так і про те, що Іран має намір постачати Росії балістичні ракети малої дальності Fateh-110 і Zolfaghar класу "земля – земля". Офіційний Тегеран усе це заперечує, але цілком очевидно, що немає жодної довіри до заяв іранської сторони. Насамперед тому, що українська сторона може надати усім охочим докази брехні офіційного Тегерана у вигляді збитих іранських дронів.
Безумовно, виникає резонне запитання – звідки Іран, який десятиліттями перебуває під санкціями Заходу, має технічні можливості для виробництва балістичних ракет і дронів-камікадзе. З великою імовірністю тут не обійшлося без співпраці з країнами-виробниками чипів й іншого необхідного для виробництва цієї зброї. Тобто обхід санкцій цілком імовірний.
Але тут важливіше, звичайно, чітке розуміння того, що Іран є державою, яка підтримує російську воєнну агресію проти України. І на цьому тлі, м'яко кажучи, дивно, що досі не було розірвання дипломатичних відносин між країнами. Утім, мабуть, усьому свій час. Я ж хочу наголосити, що і для Азербайджану Іран є державою, яка підтримувала військову агресію проти нашої країни.
Є безліч фактів, які свідчать про продаж з боку Ісламської Республіки Іран зброї Вірменії в роки першої Карабаської війни. Є також факти співучасті громадян Ірану у розкраданні окупованих територій Азербайджану. Вони стали надбанням громадськості після звільнення наших земель внаслідок 44-денної війни – у ІРІ просто зникла можливість заперечувати цей очевидний факт.
Адже з ІРІ під час 44-денної війни вирушали так само колони автомобілів із пальним для карабаських сепаратистів. Після її закінчення офіційний Тегеран обурювався тим, що на звільнених територіях було встановлено блокпости МВС Азербайджану, а також контрольні митні пункти. Завдяки чому, до речі, усі побачили, що в документах в іранців азербайджанське місто Ханкенді вказано як вірменський Степанакерт. Так було написано: "Степанакерт, Вірменія".
Як бачимо, є безліч фактів, які свідчать про те, що ІРІ підтримувала Вірменію в її окупаційній політиці щодо Азербайджану. Водночас офіційний Тегеран завжди заперечував очевидне. Знайома для українців картина, яка доводить, що у Баку й Києва не лише спільна проблема з окупацією частини їхніх територій, агресивною політикою однієї із сусідніх держав. Спільною проблемою для наших країн є Іран. Отже, протистояти йому треба разом. Водночас не лише нашим країнам, а й багатьом державам світу. Не менше, ніж цивілізований світ протистоїть Росії.
Джерело: "ГОРДОН"