Путін заявив, що Росію "зачіпають то тут, то там"
"Ми хочемо мати добрі відносини з усіма учасниками міжнародного спілкування. Але зачіпають Росію то тут, то там. І так само, як у Кіплінга, навколо Шерхана крутяться різні дрібні Табакі й підвивають. Ми не хочемо спалювати мости, але якщо хтось хоче остаточно спалити або навіть підірвати ці мости, має знати, що відповідь Росії буде асиметричною, швидкою і жорсткою", – сказав він.
Путін додав, що організатори "будь-яких провокацій, які загрожують корінним інтересам" безпеки РФ, "пошкодують про скоєне так, як давно вже ні про що не шкодували".
"Водночас у нас – я просто змушений це сказати – вистачить терпіння, відповідальності, професіоналізму, упевненості в собі та своїй правоті і здорового глузду під час ухвалення будь-якого рішення. Але сподіваюся, що нікому не спаде на думку перетнути щодо Росії так звану червону межу. А де вона проходитиме – це ми визначатимемо в кожному конкретному випадку самі", – додав він.
Путін не конкретизував, що мав на увазі, кажучи про "провокації" і "спалювання мостів", але останнім часом відносини РФ із низкою західних країн погіршилися.
Контекст:
Упродовж останнього місяця за причетність до шпигунства й інші недружні дії російських дипломатів вислали США, Польща, Італія та Болгарія. Чехія вислала 18 співробітників російського посольства, МЗС країни не відкидає вислання всіх дипломатів і "побудови відносин із самого початку".
Новий виток кризи в російсько-американських відносинах почався після інтерв'ю президента США Джо Байдена, опублікованого 17 березня, у якому він назвав Путіна вбивцею і заявив, що той заплатить за втручання в американські вибори. За даними американської розвідки, Росія проводила кампанію щодо дискредитації Байдена під час виборів 2020 року і її особисто санкціонував Путін.
У день опублікування інтерв'ю Байдена МЗС Росії викликало свого посла у США для консультацій до Москви. У МЗС РФ пояснили, що консультації з послом потрібні для того, щоб проаналізувати, "що робити й куди рухатися" в контексті відносин між Росією і США.
18 березня Путін відповів на слова Байдена. Він побажав американському колезі здоров'я і додав: "Хто як обзивається, той сам так називається". Путін також запропонував Байдену 19-го або 22 березня поговорити у "прямому ефірі" про двосторонні відносини Росії та США і про стратегічну стабільність.
У Білому домі у відповідь заявили, що Байден у січні вже провів телефонні перемовини із президентом РФ і "є інші світові лідери, із якими він іще не взаємодіяв". Прессекретарка Байдена Джен Псакі зазначила, що глава Білого дому найближчими днями "буде дуже зайнятий".
Телефонна розмова між президентами двох країн відбулася 13 квітня. Байден підкреслив "незмінну підтримку Сполученими Штатами суверенітету й територіальної цілісності України" і висловив заклопотаність нарощуванням військової присутності Росії на кордоні з Україною і в окупованому Криму. Також він також "дав зрозуміти, що Сполучені Штати чітко відстоюватимуть свої національні інтереси у відповідь на дії Росії, такі як вторгнення в кіберпростір і втручання у вибори", повідомили в Білому домі.
Протягом останніх двох місяців США ввели кілька пакетів нових антиросійських санкцій. Зокрема, 15 квітня вирішили застосувати обмеження, які стосувалися 32 осіб, імовірно, причетних до втручання у вибори президента США 2020 року, і шести технологічних російських компаній, які надають кіберпідтримку російським спецслужбам. Окрім того, міністерство фінансів США видало директиву, що забороняє американським фінансовим інститутам безпосередньо купувати боргові зобов'язання, випущені Центробанком, Фондом національного добробуту РФ або міністерством фінансів після 14 червня 2021 року.
Також у співпраці з Євросоюзом, Великобританією, Австралією та Канадою США ввели санкції проти восьми компаній і фізосіб, пов'язаних із окупацією Росією Криму та репресіями на півострові.