В ОПЕК прогнозують найсильніше в історії падіння попиту на нафту
16 квітня 2020, 20.49
2020 року прогноз зростання світового попиту на нафту погіршено на 6,9 млн барелів на добу, до найсильнішого в історії падіння – приблизно 6,8 млн барелів на добу, повідомили в ОПЕК.
Організація країн – експортерів нафти (ОПЕК) прогнозує найсильніше в історії падіння попиту на нафту – 2020 року воно сягне 6,8 млн барелів на добу, водночас тільки у квітні попит впаде на 20 млн барелів на добу. Про це йдеться у звіті організації (.pdf), опублікованому 16 квітня.
"2020 року прогноз зростання світового попиту на нафту погіршено на 6,9 млн барелів на добу, до найсильнішого в історії падіння – приблизно 6,8 млн барелів на добу. Прогнозують, що скорочення попиту у другому кварталі становитиме приблизно 12 млн барелів на добу, а у квітні фіксуватимуть посилення скорочення – приблизно до 20 млн барелів на добу", – повідомляють в ОПЕК.
В організації прогнозують, що пандемія коронавірусу призведе до зниження постачань палива із країн, які не входять в ОПЕК. Очікують скорочення на 1,5 млн барелів на добу. Не виключено перебої в постачанні.
"Падіння цін на нафту змусило компанії скоротити капітальні витрати до найнижчого рівня протягом останніх 13 років", – констатують в ОПЕК.
10 квітня країни ОПЕК+ оголосили про домовленість знизити рівень світового видобутку нафти. Угоди було досягнуто за місяць після розірвання попередньої угоди, що спровокувало рекордне падіння цін на сировину. Станом на 9 березня вартість нафти Brent упала на 30% – до $33 за барель, що стало максимальним денним падінням із 1991 року, коли почалася війна в Перській затоці. 30 березня ціна Brent упала нижче за $23 за барель.
Незважаючи на те, що країни ОПЕК+ уклали угоду про рекордне зниження світового нафтовидобутку, вартість нафти 13 квітня залишилася практично незмінною. Учасники ринку побоюються, що зниження нафтовидобутку буде недостатньо, щоб компенсувати падіння попиту на вуглеводні через пандемію коронавірусу і пов'язану з цим світову економічну кризу.
На тлі невдалих переговорів Саудівська Аравія, яка винуватила у зриві угоди Росію, вирішила "вступити в тотальну цінову війну" і наростити видобуток із 9 млн до 12 млн барелів на добу. Окрім того, Ер-Ріяд витісняв нафту російської марки Urals із європейського ринку, пропонуючи потроїти постачання власного сорту Arab Light із великими знижками. Це призвело до того, що станом на 31 березня вартість Urals знизилася до мінімуму з 1999 року – $13 за барель. Як зазначає "Радио Свобода", Urals у Європі стала коштувати дешевше від мазуту.
Із 1 квітня ціни на нафтовому ринку стали зростати на тлі очікувань, що Росія і Саудівська Аравія знизять обсяги видобутку. 2 квітня президент США Дональд Трамп оголосив про попередні домовленості найбільших виробників нафти про зниження видобутку на 10–15 млн барелів на добу. На цьому тлі нафта Brent подорожчала на 16,3% – до $34,83 за барель.
Однак переговори застопорилися через публічну суперечку між владою Росії та Саудівської Аравії про причини розірвання попередньої угоди ОПЕК+. Путін висловив думку, що Ер-Ріяд вийшов з угоди, щоб усунути конкурентів, які видобувають сланцеву нафту. Міністр закордонних справ королівства принц Фейсал бен Фархан Аль Сауд назвав слова президента РФ "повністю позбавленими правди".
Також переговори ускладнювала позиція Мексики, яка відмовилася скорочувати видобуток на запропоновані 400 тис. барелів на добу. У підсумку Мексика знизить видобуток на 100 тис. барелів, зниження ще на 250 тис. барелів замість Мексики забезпечать США, хоча антимонопольне законодавство Штатів прямо забороняє американським компаніям вступати в картелі, які займаються регулюванням цін.