"Виникає конфлікт інтересів". Разумков оцінив законопроєкт про деолігархізацію
3 червня 2021, 15.04
В Україні треба створити окремий орган, який би займався деолігархізацією, тому що у членів Ради національної безпеки та оборони (РНБО) може виникнути конфлікт інтересів, заявив 3 червня на брифінгу спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, передає кореспондент видання "ГОРДОН".
У спікера запитали, чи підтримує він поданий у Раду так званий законопроєкт про деолігархізацію.
"Я зранку зміг з ним ознайомитися. Сама ідея правильна, багато слушних речей. [...] З урахуванням того, які функції передбачаються для Ради нацбезпеки та оборони, а вона саме дорадчий, консультативний, координаційний орган. Їй не властива функція відносити тих чи інших громадян до тих чи інших категорій. Тому, я думаю, варто було б створити окремий орган, який би займався такими питаннями", – відповів Разумков.
За його словами, під час визначення, чи є українець олігархом, конфлікт інтересів може виникнути у членів РНБО.
"У Ради нацбезпеки та оборони, на мій погляд, виникає конфлікт інтересів, тому що і голова Верховної Ради, і президент, і інші високопосадовці входять до РНБО, і, якщо ми кажемо гіпотетично, що є якийсь голова Верховної Ради, якось пов'язаний з олігархами (або будь-який інший посадовець – прем'єр-міністр, міністр), навряд чи він буде підтримувати ідею включення такої особи до вищезазначеного списку", – пояснив Разумков.
Він вважає, що в Україні "обов'язково треба приймати закон про лобізм", який би дав змогу працювати бізнесу і владі так, як це відбувається в США та Європі, – "не під ковдрою".
Контекст
- 2020 року президент України Володимир Зеленський заявляв, що готовий говорити з великим бізнесом і забезпечити йому рівні правила, а натомість хоче, щоб олігархи жили та працювали за законом. Він вважає, що олігархам треба віддати "ролі в масовці, а не головні ролі".
- 15 квітня 2021 року на засіданні РНБО Зеленський анонсував розроблення "фундаментального законопроєкту про статус олігарха в нашій країні". За його словами, законодавча ініціатива спрямована, зокрема, на те, щоб олігархи не могли впливати "на вибір країни, на економіку, на закони, на Верховну Раду".
- 14 травня секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що, на його думку, під дію розроблюваного закону про олігархів підпадає 13 осіб, можливо, більше. Їхні прізвища Данілов назвати відмовився.
- Документ подали на розгляд Верховної Ради 2 червня. Згідно із законопроєктом, "олігарх" відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (провідне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року постійно підтримує або посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.
- У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів, йому заборонять брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Окрім того, посадовцям потрібно буде повідомляти про контакти з олігархами, а самим бізнесменам – подавати декларацію в Національне агентство з питань протидії корупції.