Хто ще з прокурорів наважиться піти проти НАБУ та САП?
Мені в історії з ранковою заявою Кравченка цікавить одне питання: а хто з прокурорів наважиться відкрито піти проти НАБУ та САП в умовах, коли їхній керівник утік?
Якщо інформація про фактичний виїзд генерального прокурора з України підтвердиться (а думаю, це буде дуже скоро), тоді хто саме з представників Офісу генерального прокурора наважиться далі реалізовувати цю історію з підозрами керівникам НАБУ та САП?
Підписати документ можна навіть перед відрядженням. Але хтось повинен вручати підозри, забезпечувати процесуальні рішення, підтримувати позицію обвинувачення та потім відстоювати всю цю конструкцію в суді. Хто буде цим хтось?
Кожен прокурор чудово розуміє персональну відповідальність за власні процесуальні рішення. Якщо справа згодом розвалиться через відсутність достатніх доказів або через порушення процедури, відповідати за конкретні дії доведеться конкретним людям. Тому мені справді цікаво подивитися, скільки знайдеться прокурорів, готових поставити під цим власне імʼя, коли генеральний прокурор подав заяву про відставку та втік на службовому авто з України.
Добре памʼятаю зовсім іншу політичну культуру. Коли за часів протистояння Ющенка та Януковича точилася боротьба навколо Генеральної прокуратури, політичні керівники самі приходили на місце подій. Вони особисто очолювали своїх прихильників та брали на себе політичну відповідальність за те, що відбувалося. Тоді підлеглі бачили перед собою керівників та робили відповідні дії. Сьогодні ситуація виглядає принципово інакше.
Генпрокурор не лише не очолив цю боротьбу, а – утік. Тож, якщо ніхто не наважиться це зробити, тоді вся ця гучна історія дуже швидко почне виглядати не як правосуддя, а як димова завіса, яка прикривала втечу Кравченка.
Джерело: Viktor Taran / Facebook