Київ виділив на мобільні укриття 500 млн грн. У наявності – нуль. Чому?
А ви знали, що ще у 2025 році Київ виділив 500 млн грн на мобільні укриття? Яких на зараз у наявності – нуль.
Хоча у грудні 2025 року в Деснянському районі, на вулиці Мілютенка, 19, справді встановили перше сертифіковане мобільне укриття. Але його встановили не за ті 500 млн бюджетних гривень, а за кошти бізнесу. Крім того, ще є кілька модульних споруд на Оболоні, на території кампусу Kyiv School of Economics (KSE), але вони також профінансовані не містом, а самим закладом і відкриті для людей під час тривог.
До літа 2025 року КМДА пояснювала відсутність закупівель тим, що держава не врегулювала нормативну базу для мобільних укриттів і місто не могло офіційно вводити їх в експлуатацію та включати до фонду захисних споруд. Згодом нормативна база змінилася; у лютому 2026 року Верховна Рада законодавчо закріпила поняття первинних (мобільних) укриттів. У жовтні 2025 року Київрада ухвалила рішення, яке дозволяло закуповувати первинні мобільні укриття.
Публічно оголошувалося про 250–500 укриттів. Але фактичний бюджетний пакет, який пішов районам наприкінці року, становив приблизно 483 млн грн. У підсумку 453 млн грн РДА повернули назад до бюджету. Ще близько 30 млн грн, які залишалися в їхньому розпорядженні, також не були використані. Що зробили райони у 2025 році: тендери справді запускали. І тут видно дуже цікаві цифри.
У Дарницькому районі готували закупівлю на 50 млн грн. "Київаудит" перевірив документацію і звернув увагу, що ціни можуть бути суттєво завищені: аудитори орієнтувалися на ринок приблизно 1,78–2,82 млн грн за укриття й оцінювали потенційний ризик переплати у десятки мільйонів.
У Голосіївському районі планували 11 укриттів по 4,6 млн грн кожне, тобто приблизно 50,6 млн грн. Наприклад, окремі процедури мали очікувану вартість 4,6 млн грн за одиницю. "Київаудит" прямо написав, що на ринку аналогічні споруди, залежно від комплектації, коштували приблизно 1,78–2,82 млн грн, і для 11 голосіївських укриттів оцінив потенційний ризик завищення приблизно в 19,6–31 млн грн. Крім ціни, аудитори знайшли проблеми з технічними вимогами, безбар’єрністю, умовами тендерів та ознаки дискримінаційних вимог до учасників.
У Деснянському районі був великий тендер на 20 укриттів за 46,71 млн грн, тобто в середньому приблизно 2,34 млн грн за одиницю. Окремо оголошували ще закупівлю приблизно на 4,67 млн грн. Обидві процедури в грудні були скасовані.
В Оболонському районі планувалося щонайменше 10 укриттів. Один з проєктів передбачав укриття з монтажем за 5 млн грн. "Київаудит" зазначав, що по 10 об’єктах потенційна переплата могла становити приблизно 21,8–32,2 млн грн. У відповідь район прямо повідомив аудиторам, що закупівлі у 2025 році проводити вже не буде, оскільки бюджетний рік закінчується, а договір можна було б укласти вже лише у 2026-му.
У Солом’янському районі була закупівля приблизно на 50 млн грн. Її статус – торги не відбулися. У Печерському районі "Київаудит" зафіксував документацію на закупівлю приблизно 24,58 млн грн. Але вже 16 грудня район відповів аудиторам: гроші на первинні мобільні укриття зняті, тому закупівля у 2025 році проводитися не буде.
Чому гроші фактично не витратили? Рішення Київради було ухвалене 9 жовтня 2025 року, а значна частина тендерів з’явилася лише наприкінці листопада – на початку грудня. Наприклад, Деснянський тендер оголосили 27 листопада, Солом’янський – 2 грудня, голосіївські – 2 грудня. Причому "Київаудит" ще на етапі перевірки документації вказував на дуже дивні строки. У Солом’янському районі в умовах стояла поставка фактично до 10 грудня, хоча сама процедура стартувала на початку грудня, і нормальні строки розгляду пропозицій та укладення договору робили такий дедлайн нереалістичним. Тобто райони опинилися в ситуації: гроші виділили восени – тендери реально почали запускати наприкінці року – часу на законну процедуру, виробництво, доставку, монтаж і приймання вже майже не залишилося – процедури скасували – гроші повернули.
Ще одна проблема – ціни! Наприклад, Голосіївський район виставляв близько 4,6 млн грн за одне укриття. Оболонський – близько 5 млн грн. Водночас власний департамент внутрішнього фінансового контролю КМДА знаходив на ринку варіанти приблизно 1,78–2,82 млн грн, а в іншій перевірці – навіть приблизно 0,75–1,83 млн грн, залежно від типу й комплектації. Це не означає автоматично корупцію чи розкрадання – комплектація, місткість, фундамент, комунікації, вентиляція й монтаж можуть сильно змінювати ціну. Але це означає, що внутрішній аудит КМДА побачив реальний ризик суттєвого завищення очікуваних цін і офіційно попереджав райони про це.
2026 рік. Дуже дивно, але при формуванні бюджету на 2026 рік жодна з районних адміністрацій (за даними КМДА) не подала бюджетного запиту на закупівлю нових мобільних укриттів. Що маємо в підсумку? Незважаючи на те, що з бюджету міста виділено майже пів мільярда гривень на термінову безпекову програму, райони запустили закупівлі запізно, аудит виявив ризики завищених цін і проблемні тендерні умови, більшість процедур зірвали/скасували, а результатом бюджетної програми стало нуль придбаних мобільних укриттів. І ніхто не винен в тому, що гинуть люди – бо краще нічого не робити, ніж ефективно організувати тендерні процедури, не намагатися щось на них прикурити й хоча б почити встановлювати мобільні укриття для людей, яким нема де сховатися під час обстрілів. Краще вже "по накатаному" витрати ці гроші на новий асфальт чи бруківку, клумби, велодоріжки та нові бордюри…А зробити один базовий типовий проєкт мобільного укриття та так прописати коректно типові тендерні умови, щоб ніхто з держзамовників нічого не міг вкрасти при закупівлях на сотні мільйонів гривень – ні, нецікаво.
Влада міста та районів не можуть домовитись, ні в кого нема особистої зацікавленості – навіщо тоді ці закупівлі? Нічого нового. Тільки от на п'ятому році війни мобільних укриттів у Києві, де при кожному обстрілі гинуть люди на вулицях, бо нема де сховатися, красномовна кругла цифра – рівно нуль…
Джерело: Олександр Соколовський / Facebook