Маск, найімовірніше, тут ні до чого 

Новина про обмеження доступу наших військових до Starshield цілком логічно вписується в американську передвиборчу кампанію. Але, щоб зрозуміти строки й наслідки таких обмежень, необхідно враховувати поточні події у США.

В американській політиці цього року немає нічого важливішого за проміжні вибори в листопаді. За прогнозами, республіканці можуть втратити обидві палати Конгресу, що матиме персональні наслідки для Дональда Трампа. У такому разі демократи практично гарантовано ініціюють імпічмент, а наступний рік може минути в розслідуваннях і скандалах. Тому будь-які рішення й заяви президента США найближчими тижнями слід розглядати передусім крізь призму виборів. І рішення щодо України – не виняток.

Завершити війну в Україні було однією з передвиборчих обіцянок Дональда Трампа. Її невиконання регулярно згадують під час нинішньої кампанії. Тож використання України у виборчій боротьбі було очікуваним. Питання лише в тому, як саме її використовуватимуть і з якими наслідками ми вийдемо із цієї історії. Ось тому ми чуємо, що президент США не винен у тому, що не виконав обіцянку закінчити війну. Він усе зробив для цього, але винен Зеленський, який із якихось причин не уклав угоду. Тож змініть Зеленського, і ми укладемо красиву угоду, умови якої розкрила The Washington Post.

Те саме стосується цін на пальне на американських заправках. Адміністрація США могла б швидко знизити їх, наприклад, заборонивши експорт дизеля. Надлишок пального на внутрішньому ринку потягнув би ціни вниз. Але це вдарило б по американських нафтопереробних заводах, які втратили б гроші. Тож із виборчої точки зору зручніше перекласти провину на когось іншого. Чому б не на Україну?

Такі приклади можна наводити до нескінченності, але суть однакова: в умовах напруженої виборчої кампанії від України очікують, що вона або підіграватиме, або принаймні мовчатиме й не коментуватиме цього. Тому можна впевнено сказати, що погрози Україні припинити обмін розвідувальною інформацією, відключити Starlink або скасувати постачання зброї адміністрація США розглядає саме в контексті виборів.

Водночас відкрито "здати" Україну Путіну теж не можуть. За даними соціологічних опитувань, підтримка України серед американців досі залишається вищою за 50%. У низці штатів рейтинг Зеленського вищий за рейтинг Дональда Трампа. Усі основні американські медіа, включно з республіканськими, регулярно спростовують нападки на Україну і надають повноцінну інформацію про нашу країну. Тож Україну під час кампанії можуть критикувати, але здати її Путіну означало б ризикувати голосами виборців.

Тепер повернімося до сьогоднішньої новини про обмеження доступу наших військових до Starshield. Starshield – це військовий варіант Starlink. Доступ до нього й обмеження на його використання регулюються урядом США на основі угод зі SpaceX. Якщо обмеження торкнулися лише Starshield, то Ілон Маск, найімовірніше, тут ні до чого: рішення ухвалював американський уряд.

Якщо запровадження обмежень офіційно підтвердиться, це може означати, що Україні, найімовірніше, висунули певні вимоги, але ми на них не відреагували або взагалі від них відмовилися. Які саме це вимоги – поки невідомо, але ми, найімовірніше, побачимо найближчими днями в американських медіа.

Думаю, що обмеження навряд чи триватимуть довго. Або українській стороні вдасться досягти компромісу з Білим домом, або американські медіа зроблять ризики тривалого блокування зв'язку настільки критичними, що продовжувати його стане політично невигідно. До завершення виборчої кампанії світ ще не раз струсоне від американської політики. Але Україна не повинна ставати заручницею чужої виборчої боротьби. Тому наше завдання – не підігравати жодній партії, не втрачати союзників і зберегти двопартійну підтримку.

Вибори минуть, Конгрес може змінитися, але Америка залишиться нашим ключовим партнером.