Ми отримали відчутну перемогу в інформаційно-політичній війні з ворогом 

Перемир'я від Трампа.

Напередодні 9 травня було багато суперечливих очікувань і навіть тривог. Головне питання, яке всіх інтригувало, – чи буде український удар по Москві й по путінському параду на Червоній площі саме 9 травня. Відповідно, були й певні побоювання, а в когось і відверті страхи. У Кремлі боялися української атаки, яка могла зірвати їм головне свято року, що стало б соромом і приниженням особисто для Путіна. В Україні та Європі, навпаки, багато хто побоювався, що вся ця істерія з російськими погрозами про відплату за удар по параду є лише прикриттям і обґрунтуванням для підготовки провокації з нібито українською атакою на Москву, що мало стати приводом для масованої ракетної атаки на Київ, як мінімум із використанням пресловутого "Орєшніка", а по максимуму й тактичної ядерної зброї.

Нічого цього не сталося. Увечері (за київським часом) 8 травня Дональд Трамп оголосив своє перемир’я по Україні – із 9-го до 11 травня. Як там кажуть у народі: бог трійцю любить. Перемир’я за ініціативою Зеленського й Путіна не спрацювали зі зрозумілих причин (обидві воюючі сторони не збиралися грати за правилами противника). Знадобилася нова спроба перемир’я від формального, але впливового для обох воюючих сторін посередника – від Трампа. Хоча президент США це і заперечує, але дуже схоже, що це була відповідь на прохання російської сторони. Фактично це підтвердив і помічник Путіна Юрій Ушаков, який заявив, що переговори про це перемир’я тривали два дні. Перемир’я саме на 9 травня має значення лише для Путіна. Але, щоб це не виглядало як підігравання Кремлю, трампівське перемир’я триває до 11 травня і не збігається з датами путінського "перемир’я". Окрім того, було оголошено про обмін 1 тис. полонених із кожної країни. Саме про обмін військовополонених домовлявся у США український переговорник Рустем Умєров. І, мабуть, що з боку Трампа це вже був жест у бік України.

Обидві воюючі країни – і Росія, й Україна – визнали це перемир’я. Щоправда, президент Зеленський дуже влучно потролив і путінський парад, і трампівське перемир’я, видавши указ про "дозвіл" на парад на Червоній площі в Москві. У Росії все це зрозуміли правильно, сприйнявши як публічне приниження і Путіна, і його "парадобєсія". Істерика в російському Z-середовищі це яскраво підтверджує. У цьому сенсі ми отримали відчутну, хоча й локальну перемогу в інформаційно-політичній війні з ворогом.

Щодо самого "трампівсьского перемир’я", то його головний ефект є лише в тому, що воно зняло напругу різкої ескалації воєнних дій саме на 9 травня. Але воно не припиняє війну. Уже очевидно, що, як і раніше (під час аналогічних оголошень перемир’я на конкретні святкові дати), повного припинення бойових дій немає. За даними Генштабу ЗСУ від початку доби 9 травня, коли мало діяти так зване перемир'я з РФ, на фронті відбулося 121 бойове зіткнення (станом на 22.00 9 травня). Може, не було масованих повітряних атак. Але, як свідчить гіркий досвід цієї війни, масовані ракетно-дронові атаки Росії можуть відбутися відразу після завершення так званого перемир’я.

Президент США Дональд Трамп заявив у спілкуванні з журналістами, що перемир'я між Росією й Україною може бути продовжене. Дуже гарна заява. Але автоматичного продовження перемир’я не буде, тому що Путін не хоче зупинятися. Щоб навіть таке "перемир’я", як зараз, продовжилося, Трампу треба сказати Путіну, що той має повернути боржок за перемир’я на 9 травня. Трамп пішов назустріч Путіну щодо 9 травня, в обмін Путін має продовжити перемир’я й після 11 травня. Але для цього Трамп має наполегливо довести цю думку до російського диктатора. Лише в цьому випадку з’явиться якийсь шанс (і то не гарантований) на продовження нинішнього "перемир’я". А от для того, щоб це перемир’я стало тривалим і системним, треба окремо домовлятися у тристоронньому форматі, зокрема і про процедуру, і заходи контролю за режимом припинення вогню.

Поки що, на жаль, я не бачу реальних і прямих передумов для таких переговорів саме зараз. Навпаки, ми знов бачимо підступні псевдопереговорні маніпуляції з боку Путіна, деякі з яких суперечать і заявам Трампа. Зокрема, правитель РФ Володимир Путін на брифінгу ввечері 9 травня заявив, що від української сторони нібито досі не надійшло жодних пропозицій щодо обміну полоненими. Це очевидна провокація, спрямована і на зрив "трампівського перемир’я", і на те, щоб знов викликати напругу всередині України навколо обміну полоненими. Однак раніше, удень 9 травня, радник Путіна Юрій Ушаков заявляв, що в суботу протягом дня "служби активно працюють зі списками військовополонених" – якщо домовляться, то почнеться обмін полоненими між РФ й Україною. Будемо сподіватися, що ця домовленість все ж таки буде виконана. Однак ця заява Путіна зайвий раз свідчить про те, що голослівним обіцянкам Кремля довіряти не можна.

Заяву Путіна, "що справа йде до завершення українського конфлікту" треба сприймати стримано й у контексті всього того, що він сказав ввечері 9 травня. Путіну треба демонструвати Трампу готовність до завершення війни. Також треба вже й росіян заспокоювати. Мабуть, у Кремлі й це починають розуміти. Однак інші заяви Путіна, а також заяви його помічника Ушакова, свідчать про те, що суттєвих змін у переговорній позиції Росії не відбулося. З боку російського диктатора пролунала згода на зустріч із президентом України Володимиром Зеленським, але тільки за умови підписання мирної угоди, і, звісно, на російських умовах. У цьому сенсі нічого не змінилося. Особливо зверну увагу, що Юрій Ушаков у своїх заявах 9 травня підкреслив, що наразі в переговорному процесі взято паузу, і жодних домовленостей про продовження перемир'я після 11 травня не існує.

Тому до "трампівського перемир’я" треба ставитися без зайвих ілюзій. Це гра в миротворчість, а не реальний мирний процес. Але путінський страх перед 9 травня показав, що українські удари по Росії мають реальний вплив (це той самий український "козир" у термінології Трампа) і саме вони будуть підштовхувати російську владу до реальних мирних переговорів. Це лише питання часу.