Навроцький – тимчасово, а притомним у Польщі потрібна підтримка 

Буду непопулярним. Вважаю рішення президента України не їхати на Ukraine Recovery Conference помилковим.

Це не українсько-польська конференція. Це міжнародна конференція: понад 40 національних урядів + Євросоюз + міжнародні фінансові організації.

Це не запрошення президента Польщі. Це запрошення міжнародної спільноти, яка взяла на себе зобов'язання відновити Україну.

Польща просто цього року стала майданчиком проведення по черзі. Минулого року – Італія. А до того – Німеччина. А до того – Великобританія. А до того – Швейцарія. Це не справа українсько-польських відносин.

Тепер друге. Білих Орлів повернули. Це правильно. Тепер треба послати сигнал, що в домі є дорослі. Які розуміють, що Навроцький – тимчасово, а Польща – вічно. І Україна – вічно. Наші друзі в Польщі, притомні люди, дорослі в тому домі, потребують підтримки.

Польща – це не Навроцький. Як Україна не була Янукович.

Я не пропоную кланятися полякам, заради них переформатовувати свою картину історії чи свій пантеон героїв. Ми вже ствердили нашу суб'єктність, непоступливість, здатність захищати свій інтерес і свою картину світу. Тепер треба ще ствердити нашу спроможність розрізняти коротке й довге. Нашу спроможність перемикатися з минулого на майбутнє (і перемикати інших). Нашу здатність керувати наративом, а не плисти за ним. Нашу проактивність, а не реактивність.

Відновлення України не має стосунку до історичної пам'яті. Суб'єктність -- це не жорстка позиція з питань, які для вас важливі. Камінь також має жорстку позицію, але він – не суб'єкт. Суб'єктність – це здатність сьогодні керувати тим, що вчора керувало вами.

Учора ми керувалися наративом, який запустили поляки. Сьогодні ми мусимо розвернути поляків до наративу, який запустили ми.Це стане ознакою нашої сили й суб'єктності.

Джерело: Валерій Пекар / Facebook