Не виносити сор із ізби? Але то росіяни серуть у своїх ізбах
За останні дні я прочитала багато цінних думок, серед яких "Журналісти дискредитують нашу армію!" – навіть не найцінніша. Бо найцінніші, мабуть, крики про ІПСО. "Вивсьоврьоті, не було і не може бути садистів і вбивць у нашій армії. Це все ̷п̷р̷и̷д̷у̷м̷а̷в̷ ̷Ч̷е̷р̷ч̷ил̷ль̷ ̷у ̷в̷о̷с̷і̷м̷н̷а̷д̷ц̷я̷т̷о̷м̷ ̷г̷о̷д̷у̷ вигадки Кремля".
Але все одно для мене найціннішими лишаються заклики сховати інформацію, лишити як було, тільки б не дискредитувати те, що хочеться бачити святим і безгрішним. Нашу армію, наприклад. Щодо волонтерів те саме. Не викривайте аферистів серед волонтерів! Не викривайте злодіїв серед них! Адже тим самим ви дискредитуєте святєйшу спільноту – волонтерську.
Ну, пояснювати, чому це хибний шлях, можна довго. Що армія – зріз суспільства. Що люди бувають різні, деякі з них герої, а деякі – падлюки. А ось буває ще, що людина – герой, і та ж людина – падлюка. Що чистити суспільство, звертаючи увагу на дії падлюк, можна і навіть треба.
А можна пояснити коротко. Якась розумна людина в коментах написала: "Ви пропонуєте не виносити сор із ізби. Але то росіяни серуть у своїх ізбах. А українці живуть у чистих хатах і сміття з хати виносять регулярно..."
Насправді все це від страху.Людям дуже хочеться жити у світі, де ходять рожеві єдинороги, й ідуть вони до рук кожної дівчини, бо кожна з тих дівчат – незаймана. Там скачуть на конях лицарі в сяючих латах, і кінь обов'язково мусить бути білим. Такий світ зрозумілий, як мамина казка в дитинстві. Як фільми Діснея, а краще – мультфільми. І інший світ страшний для цих людей.
Коли такі люди потрапляють на фронт, наприклад, на них очікує страшне. І лицарі тут матюкаються, і не всі з них лицарі. Дівчата можуть матюкнутися теж, і навіть у пику дати. Коли спитаєш, чи вона незаймана, наприклад. І постріли тут можуть бути як від ворога, так і від своїх. Начебто своїх.
А єдинороги... Знаєте, вони так серуть. Як бегемоти.
Джерело: Diana Makarova / Facebook