Нову прессекретарку Трампа порівняли з 11-річною дитиною 

У Трампа нова прессекретарка Кеті Захарія. Така ж, як стара, тільки гірша. Її перший виступ американські стендапери схарактеризували як виступ 11-річної дитини. Виглядало, дійсно, так собі.

Але проблема не в цьому. Під час виступів на телебаченні Кеті Захарія постійно казала, що вона – юристка й attorney, тобто адвокатка. Спроби знайти підтвердження її адвокатської ліцензії в жодному штаті США або у Вашингтоні провалилися. У якийсь момент її запитали: так а де вона адвокатка, – і вона сказала, що стала адвокаткою, коли переїхала в Китай. Що дуже дивно, бо іноземцям стати адвокатом в Китаї – ще те завдання.

Більш-менш це можна зробити в Макао та Гонконзі, і то там треба мати досвід роботи, більший за її час перебування в Китаї. А була вона в Пекині. У Пекині можна отримати певний аналог адвокатських повноважень, як іноземний типу юрист, але для цього треба вже бути адвокатом. 14 жовтня організація Campaign for Accountability звернулася до адвокатської палати Каліфорнії з проханням перевірити, чи не вводила Захарія громадськість в оману щодо свого професійного статусу.

Але тут хтось запитає: "У смислі – Пекін? А коли? А що?" Вона працювала в китайській юридичній фірмі Zhong Lun Law Firm. Це ніфіга собі контора, прям китайський топчик. Настільки топчик, що голова керівного комітету фірми Чжан Сюебін (Zhang Xuebing) був призначений зовнішнім директором China Telecom рішенням SASAC, тобто органу Державної ради КНР, який управляє державними активами. Тобто з приватної фірми пішов у китайську госуху без проблем. І в яку! China Telecom – це топ-3 китайських телекомів, які всі чітко під партією. Туди рандомних людей не пускають. Клієнтами фірми є безліч китайської госухи. Кеті там супроводжувала міжнародний трек, а в самої фірми за час її роботи (2011–2013) є супроводження купівлі китайськими компаніями (державними) міжнародних.

Також вона працювала в китайському відділенні міжнародної NGO, яка допомагала дітям внутрішніх трудових мігрантів. Повірити в існування незалежних ГО в Китаї по такому чутливому питанню вкрай складно. Власне, ця ГО з владою і співпрацювала. І, згідно із законом, мала профільного китайського куратора. Загалом ГО тісно взаємодіяла з владою, підтримувалася державними університетами і так далі. Засновник ГО потім перейшов в інвестиції. Він поширював матеріали про інвестиції у природну інфраструктуру, підготовлені за участю Asian Infrastructure Investment Bank (AIIB) – багатостороннього банку розвитку, створеного за ініціативою Китаю, зі штаб-квартирою в Пекіні.

А переїхала Кеті в Китай у 2011-му слідом за своїм чоловіком. Який працював у міжнародній інвестиційній фірмі в Пекині – Schulze Global Investments (SGI), пізніше відомій як SGI Frontier Capital. Її купила американська Cerberus Capital Management у 2018-му. Schulze Global Invest, де працював чоловік Кеті із 2007 року, відома у світі через розслідування Forbes від 2011 року. Журнал з'ясував, що ця контора видавала позики компаніям у КНДР у 2008-му і 2009 році. І навіть розглядала проєкт виходу Coca-Cola на ринок КНДР із загальним бюджетом до $10 млн, із яких приблизно $2 млн мала становити частка SGI. При цьому в резюме її чоловіка прямо написано, що він відкривав офіси в Китаї, Монголії та КНДР. Китайський офіс, скоріше за все, займався не стільки Китаєм, скільки КНДР та іншими країнами Азії.

Здавалося б, тут би задати питання контррозвідці, але контррозвідка в США – це ФБР, а там – Кеш Патель.