Поставте на секунду себе на місце людини, чий відеореєстратор зняв це відео
Ми звикли до новин про війну, і це зрозуміло. Повномасштабна війна триває вже п'ятий рік. Довше, ніж Велика Вітчизняна для Радянського Союзу. Довше, ніж Перша світова.
Але з боку війна сприймається інакше. Мені здається дуже важливим нагадувати про те, як війну відчувають українці.
На відео – приліт у Запоріжжя. Уже саме це слово – "приліт" – стало для мільйонів людей буденністю. Але поставте на секунду себе на місце людини, чий відеореєстратор зняв це відео.
Це ви їхали на роботу.
Або везли дітей до школи.
Або забирали дитину з дитячого садка.
Або відвозили до лікарні літню маму.
Або просто їхали у своїх справах.
Це перед вами розірвалася ракета. Це ви дивом залишилися живими.
Це ви зараз стоїте біля задимлених руїн.
У вас сльозяться очі від диму.
Ви дивом уціліли. Якби ви їхали трохи швидше...
Або виїхали трохи раніше…
Якби ракета вдарила на кілька секунд пізніше...
Але ви вижили.
А могли б не вижити. Могли б стати цифрою статистики загиблих у цій клятій війні.
І від смерті вас відділяла лише мить.
Ну і як до цього можна звикнути?
Джерело: Александр Роднянский / Instagram