Раніше ніж 2028 року мир Трампу "особливо не потрібен" 

"Арктична ніч", або "Нові ресурси під нові цілі".

Проаналізуємо завершення переговорів Сі Цзіньпіна із Трампом і Путіним у контексті завершення війни в Україні.

Судячи з непрямих заяв і фактів, про завершення війни не йшлося. Про це свідчить, як не дивно, поновлення активності пари Віткофф – Кушнер.

Найімовірніше, Трамп формує мирний трек як один зі своїх бекграундів під кінець президентської каденції, і якщо мир буде реальним, мирні переговори з боку США очолить кандидат від республіканців на президентських виборах 2028 року.

Тобто лише вихід на сцену Рубіо або Джей Ді Венса означатиме фінішну пряму мирних переговорів.

Хай як це жахливо звучить, але раніше ніж 2028 року мир Трампу особливо не потрібен.

Звісно, він би не відмовився поставити фінішну крапку й зараз, напередодні осінніх виборів у Конгрес, але поки він не готовий для досягнення цієї мети робити основні геополітичні ставки.

А 2028 року він буде готовий ці ставки зробити заради перемоги республіканців на президентських виборах у США.

Звісно, тема України не є основною електоральною темою для виборців США, тут не варто плекати ілюзій.

Але ця тема може бути важливою частиною загального пазла "міжнародних активів" або "міжнародних пасивів" – залежно від кінцевого результату.

Про що ж тоді йшлося на нинішніх переговорах?

Про неперехід війни на новий етап ескалації.

РФ стоїть перед вибором – або загасання потенціалу війни, або вкидання у вогонь війни нових ресурсів.

Але нові ресурси завжди вкидають під нові цілі, а нові цілі формують під нові ресурси.

Вкидати нові ресурси під старі цілі – це визнати невдалий перебіг подій.

Наприклад, у непростій ситуації восени 2022 року РФ провела так звані референдуми і заявила про цілі щодо окупації Херсонської та Запорізької областей, чого раніше на офіційному рівні не робила.

Це стало новим цілепокладанням війни під вкидання нових ресурсів – мобілізацію 300 тис. осіб.

Відтоді набір офіційних цілей війни у РФ практично не змінювався, і досягнення цих цілей здійснювали за допомогою обмеженого ресурсу (контрактного формування частин на фронті).

Тепер РФ, найімовірніше, стоїть на роздоріжжі:

1. Старі цілі під наявність обмежених старих ресурсів.
2. Нові цілі під залучення нових ресурсів (це може бути і мобілізація, і залучення військ КНДР тощо).

Але така ескалація не входить у плани Трампа, і в плани Китаю також.

Тому завдання Трампа на переговорах із Сі могло полягати в обговоренні недопущення переходу РФ до ескалації війни.

З іншого боку, Москва напевно розглядає саме ескалаційний сценарій, коли у війну буде залучено нові ресурси під нові цілі (під ними мають на увазі претензії РФ, наприклад, на окупацію Миколаєва, Одеси, Харкова, Сум тощо).

Тобто завдання Віткоффа і Кушнера – це повернути війну у формат "старі цілі під обмежені ресурси". Це не цілі миру.

Найімовірніше, Пекін дав такий самий сигнал і Москві.

Про реакцію РФ дізнаємося в червні – липні.