Слідом за "Вівальді" для окупантів лунатимуть й інші класики 

Усі ці угоди Трампа з Путіним, санкційні поступки, мишине вовтузення зі Starlink – дрібниці на фоні величної битви, котра розгортається на землі. Допоки Україна зберігає здатність до стрімких наступальних операцій, усі успіхи РФ – це будинок, що будується на піску, і він обов’язково впаде у слушний момент, за відповідних погодних умов.

П'ятихвилинки дружби зі США, тимчасово взяті посадки чи налякані пробками на київських мостах нардепи з вулиці Грушевського – усе це дуже умовно, примарно й тимчасово. Багато разів ця воістину великомасштабна війна показувала, що українські війська можуть у потрібну мить зводити нанівець тривалі зусилля противника.

Раджу ще раз зосередитися на творах Вівальді:

• 3-й корпус разом з приданими підрозділами звільнив 277 км²;
• завдав ворогові 8 тис. людських втрат;
• стабілізував фронт на решті своєї ділянки;
• збережені ключові логістичні шляхи, зірвано оточення Слов’янсько-Краматорської агломерації, послаблено тиск на Куп’янськ-Вузловий.

Україна знов і знову показує, що вона здатна перемагати Росію. І ніякі сепаратні домовленості Вашингтона з Москвою це не скасують.

І ще одне, дуже важливе. У черговий раз нагадаю військово-політичному керівництву, що найбільш успішним підрозділам слід давати найбільше ресурсів. Найбільш талановитим командирам слід давати найбільше повноважень. Тоді слідом за "Вівальді" для окупантів лунатимуть й інші класики.