Уперше за сотні років українською мовою було поставлено збройний ультиматум
Керування Shahed із Білорусі.
Зараз на їхніх вежах мобільного зв'язку, на високих точках, стоять ретранслятори, наземні станції, котрі забезпечують точне керування Shahed та іншими ударними й розвідницькими дронами, котрі залітають до нас на нашу північ.
Мало хто знає, скільки часу намагалася Україна по-тихому вирішити це питання. Деякі із цих наземних станцій керування дронами навіть вибухали раптово, про що ніхто ніде не писав. Але, схоже, послання не було достатньо зрозумілим.
І вперше за, можливо, сотні років українською мовою було поставлено збройний ультиматум. Уперше в історії незалежної України – погроза ворогу відкрито на весь світ: якщо не припините, ми по вас ударимо.
У нас із Білоруссю фронт уже п'ятий рік. Саме через Білорусь Росія організувала нам Бучу, Ірпінь. Чи Лукашенко не знав, із якими розстрільними списками їхали до нас росіяни?
Ми тоді змушені були не чіпати білорусів, бо було не до того. Але вони продовжили свою погано приховану війну.
Під ударами російсько-білоруської коаліції – наша залізниця на Ковель із Києва, прикордонні міста, Варшавська траса.
Які шанси в Лукашенка вистояти проти наших ударів у відповідь? Дуже мало.
Якщо російська ППО, загартована п'ятирічкою повномасштабної війни проти нас, чим далі, тим менш здатна опиратися нашим дронам і ракетам, не годна прикрити всіма своїми колами Москву, то що вже казати про білоруську армію?
До столиці – Мінську – від нас менше 300 км. Найдальша ціль – Новополоцьк, де розташований нафтопереробний завод, котрий живить пальним наступ РФ на нас, – це 450 км, звична відстань для наших дальніх ударних.
Чи здатна Росія захистити свого союзника? Відповідь очевидна.
Значна частка економіки Білорусі – це нафтопереробка й нафтохімія, яких може не стати в одну ніч.
Основа легітимності Лукашенка – це мир для білоруського обивателя, котрий закрив очі на власну співучасть у різанині українців.
Тож є непоганий шанс, що Лукашенко почне ворушитися.
Джерело: Ihor Lutsenko / Facebook