Українська металургія переживає найтяжчу кризу за роки незалежності, потрібен фонд відновлення – експерт
Скорочення виробництва позначається на бюджетних надходженнях
Фото: depositphotos.com
Український гірничо-металургійний комплекс опинився в найтяжчій кризі за роки незалежності. У серпні виплавлення сталі скоротилося на 57,3% у річному вимірі, а в жовтні є ризик фактичного зупинення виробництва. Про це написав директор GMK Center Станіслав Зінченко в колонці для видання The Page.
За його словами, галузь опинилася в умовах "ідеального шторму": російські удари по підприємствах, енергетична криза, дорога логістика, блокування портів і торговельний тиск на зовнішніх ринках діють одночасно.
У серпні Україна виплавила 277 тис. тонн сталі – на 57,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Погіршилася й ситуація з експортом. За вісім місяців постачання залізної руди скоротилося на 27% у річному вимірі, а довгого прокату – на 45,8%. У серпні експорт напівфабрикатів упав на 76% порівняно з липнем, а постачання чавуну за кордон фактично зупинили.
Зінченко зазначив, що криза у ГМК створює ризики для валютної стабільності України. Підприємства галузі є одними з найбільших джерел валютного виторгу, забезпечують понад 70 тис. прямих робочих місць і приблизно 250 тис. – у суміжних секторах.
Скорочення виробництва позначається й на бюджетних надходженнях. За перше півріччя 2026 року група "Метінвест" сплатила 8,5 млрд грн податків, "АрселорМіттал Кривий Ріг" протягом 2025 року – 8,5 млрд грн, а "Інтерпайп" лише в першому кварталі 2026 року – 1,2 млрд грн. Загалом торік підприємства ГМК перерахували до бюджетів усіх рівнів майже $1 млрд податків.
Однією з головних проблем експерт назвав фізичне відновлення заводів після російських атак. Підприємствам потрібно проводити технічний аудит, розбирати завали, замовляти унікальне обладнання й установлювати його заново. Після кількох років повномасштабної війни компанії не мають достатніх ресурсів для таких робіт, зазначив він.
Зінченко запропонував створити спеціальний фонд відновлення сталевої галузі за аналогією з фондами підтримки української енергетики. Він міг би залучати гранти, пільгові кредити й кошти міжнародних фінансових організацій для ремонту критичного обладнання й відновлення виробництва.
Серед інших потрібних рішень експерт назвав пріоритетний доступ прифронтових підприємств до локомотивної тяги "Укрзалізниці", пом’якшення вимоги щодо обов’язкового імпорту 80% електроенергії для промисловості, запровадження жорстких мит на експорт брухту й захист внутрішнього ринку від дешевого імпорту металопродукції з Туреччини.
На міжнародному рівні, за його словами, потрібно відновити безпечну роботу чорноморських портів, переглянути торговельні обмеження Євросоюзу й пом’якшити умови механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM.
"Якщо ці умови будуть виконані, технічна відбудова і виведення потужностей "Інтерпайпу", "Запоріжсталі", "Каметсталі" чи "АрселорМіттал" до базових параметрів може теоретично зайняти від трьох до шести місяців, а повна, повноцінна відбудова – від одного до двох років", – резюмував Зінченко.