Зупинка металургії та проблеми з експортом поглиблюють фінансову кризу України – Associated Press
Раніше металургія забезпечувала приблизно 6% ВВП України
Фото: depositphotos.com
Посилення російських ударів по промислових підприємствах, енергетиці та експортній інфраструктурі дедалі сильніше б’є по українській економіці. Зупинка металургійних виробництв і проблеми з аграрним експортом скорочують надходження та поглиблюють дефіцит коштів у бюджеті, пише Associated Press.
За даними агентства, ракетні атаки зупинили виробництво сталі на підприємствах групи "Метінвест". Зокрема, "Каметсталь" у Кам’янському, яке 2025 року забезпечувало понад чверть українського виробництва сталі, припинило роботу після удару п’ятьма балістичними ракетами 5 вересня.
Підприємство виробляло сталь і чавун для внутрішнього ринку, зокрема для будівництва, а також постачало сталеві напівфабрикати на підприємство "Метінвесту" в Болгарії для подальшої реалізації на європейському ринку.
Зупинка комбінату вплинула на будівництво, машинобудування, гірничовидобувний сектор, енергетику й логістику. Генеральний директор "Каметсталі" Олександр Третьяков повідомив AP, що компанії, які залежать від роботи підприємства, можуть скорочувати робочі місця та опинитися перед загрозою банкрутства.
Наслідки відчуває й "Укрзалізниця", доходи якої значною мірою залежать від перевезення сталі та інших вантажів, зазначило агентство.
"Це найважча ситуація з часів Другої світової війни", – сказав Третьяков.
За його словами, раніше металургія забезпечувала приблизно 6% ВВП України.
"Забезпечувала. Зараз – нуль", – додав він.
Третьяков також попередив, що торговельні обмеження Європейського союзу можуть ускладнити відновлення виробництва, звужуючи ринок для експорту української сталі.
Паралельно російські атаки на чорноморські порти, судна й логістичну інфраструктуру різко обмежили можливості аграрного експорту. За даними Lloyd’s List Intelligence, які навело AP, у серпні до українських чорноморських портів зайшло лише 21 судно – приблизно на 90% менше, ніж роком раніше.
Високі страхові платежі та постійна загроза російських ударів відлякують судновласників. Частину вантажів переорієнтовують на дунайські порти й сухопутні маршрути, але вони дорожчі й мають обмежену пропускну здатність.
Агентство також описало труднощі аграріїв, які накопичують зерно в очікуванні стабілізації цін. Їм необхідно продати врожай, щоб отримати кошти на наступну посівну. Дорожча логістика та падіння закупівельних цін змушують виробників скорочувати витрати на насіння й добрива, створюючи ризики для майбутніх урожаїв.
На цьому тлі Національний банк погіршив прогноз української економіки: замість очікуваного раніше зростання на 1,8% він спрогнозував скорочення ВВП на 0,4% 2026 року. Серед причин AP назвало російські атаки та зростання світових цін на енергоносії.
Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа заявила агентству, що Україна переживає найгостріший дефіцит коштів від початку повномасштабного вторгнення. Через падіння податкових надходжень державі дедалі складніше фінансувати заплановані видатки навіть з урахуванням міжнародних зобов’язань щодо підтримки.
За наведеними AP оцінками, Україна спрямовує на оборону приблизно 40% ВВП. Пріоритетними залишаються військові видатки, зарплати працівникам бюджетної сфери, пенсії та соціальна допомога. Водночас уряд відклав частину будівельних, відновлювальних проєктів і заходів із підготовки до зими.