Гончаренко виклав мирний план: нейтралітет України, послаблення санкцій проти РФ і низка окремих угод 

Гончаренко вважає, що замість спроби одразу укласти всеосяжну мирну угоду Україна має почати з конкретних питань безпеки й поступово розширювати коло домовленостей. Першочерговими напрямами він назвав судноплавство в Чорному морі, енергетику, цивільну інфраструктуру й обмеження бойових дій.

"Для мене головна ціль зараз одна: зберегти якомога більше українців", – написав депутат.

Потребу переговорів він обґрунтовує людськими втратами, руйнуванням підприємств, погіршенням економічного становища та виїздом українців за кордон. На думку Гончаренка, війна на виснаження працює проти України, а кожні наступні умови, які їй пропонують, стають гіршими.

Одним з інструментів переговорів депутат назвав поетапне послаблення санкцій проти російських енергоресурсів. В обмін на це Москва, за його пропозицією, має припинити далекобійні удари, погодитися на безпечне судноплавство в Чорному морі й обмежити бойові дії територією Донбасу.

Гончаренко наголосив, що санкції можна послаблювати лише після виконання Росією відповідних зобов’язань. У разі порушення домовленостей обмеження мають поновлювати автоматично.

"Відновилися удари – санкції автоматично повертаються", – пояснив він.

Водночас депутат пропонує вести одразу кілька переговорних напрямів. Кожна домовленість повинна мати окремий предмет, строк дії та міжнародного гаранта. За задумом Гончаренка, це дасть змогу зберігати інші угоди, навіть якщо Росія порушить одну з них.

Для потенційних гарантів депутат визначив три основні умови: наявність реальних важелів впливу на Москву, довіра з боку України та власна зацікавленість у виконанні домовленостей.

Зокрема, до гарантування безпеки судноплавства в Чорному морі він пропонує залучити Туреччину, а до переговорів щодо експорту зерна – Єгипет і Саудівську Аравію. У питаннях енергетики та ядерної безпеки, на його думку, могли б брати участь США, Німеччина, Франція, Японія, Китай і МАГАТЕ.

Посередниками в обміні полоненими й поверненні депортованих українських дітей Гончаренко бачить Ватикан, ОАЕ, Катар і Міжнародний комітет Червоного Хреста.

Припинення російських ударів по цивільних об’єктах депутат також пропонує оформлювати у вигляді послідовності окремих домовленостей – щодо шкіл і лікарень, мостів, залізниці, житлових будинків та іншої інфраструктури. Досвід виконання таких угод, на його думку, може створити основу для ширших переговорів.

Гончаренко також допускає обговорення нейтрального статусу України. Водночас він наголошує, що нейтралітет не має означати відмову від співпраці з НАТО, розвитку української оборонної промисловості й переозброєння армії. Частину витрат на утримання українського війська, за його задумом, міг би взяти на себе Європейський союз.

Окремо депутат закликав переглянути підходи до мовної й релігійної політики, а також історичної пам’яті. Зокрема, питання російської мови він пропонує вирішувати відповідно до європейських норм захисту національних меншин. Діяльність пов’язаної з Москвою церкви, на його думку, можна дозволити за умови державного контролю, фінансової прозорості й дотримання українського законодавства.

Водночас Гончаренко заявив, що переговори передбачатимуть компроміси не лише з боку України.

"Домовленість означає, що на поступки йдуть обидві (!) сторони", – зазначив він.

Питання окупованих територій Донбасу депутат пропонує залишити на завершальний етап. Серед імовірних рішень він назвав зупинення бойових дій уздовж фактичної лінії контролю без юридичного визнання окупації, створення нейтральної зони, взаємне відведення військ і міжнародний контроль.

"Тисяча маленьких домовленостей приведуть до великої мирної угоди. Так ми будемо боротися за кожного українця, а не до останнього", – підсумував Гончаренко.