"Новий ступінь небезпеки". Як у ФРН дивом не вибухнув найбільший український літак і що в ньому було 

Що відомо

За даними німецької поліції, об'єкт помітили приблизно о 23.42 4 серпня на південній злітно-посадковій смузі аеропорту – за кілька метрів від українського транспортного літака. Як пише t-online, жодна система захисту не зафіксувала дрон – його побачив і збив ногою на землю водій службового автобуса, який проїжджав поруч. За даними web.de, БПЛА був непоміченим на стоянці поряд із літаком із 19.30 – тобто понад чотири години.

ЗМІ називають імовірний вид вибухівки: семтекс (пластична вибухівка промислового й військового класу) з додаванням PETN (пентаеритриттетранітрату), який підвищує силу і швидкість детонації. Суміш була прикріплена до дрона у бляшаній ємності. Бригада саперів федеральної поліції за допомогою робота вилучила детонатор. Увечері 5 серпня поліція повідомила про контрольоване знищення об'єкта.

Тієї самої ночі в Leipzig-Halle сталася ще одна НП: вантажний Boeing 757 DHL, який перервав заходження на приземлення через закриття злітно-посадкової смуги, зіткнувся в повітрі з неідентифікованим об'єктом за 6 км від аеропорту й на висоті приблизно 400 м. Після приземлення в Ганновері на носовій частині літака виявили пошкодження, зазначає aeroTELEGRAPH.

Реакція Києва

Міністерство закордонних справ України заявило журналістам, що внаслідок інциденту ніхто не постраждав, а українські літаки не пошкоджені.

Посол України в Німеччині Олексій Макеєв в ефірі німецького Welt TV нагадав, що два роки тому на борту літаків, які летіли до США й Канади з Європи, виявили запалювальні пристрої в посилках. Представники західних служб безпеки тоді заявляли про російський слід. На запитання про те, хто стоїть за новою спробою диверсії, він відповів прямо.

"Хто це міг бути, як не Росія? Згадайте 2024 рік, коли теж у Лейпцигу ледь не стався інцидент із вантажами DHL. Росія давно веде цю гібридну війну. І саме слово "гібридна" якось применшує той факт, що Кремль веде війну не тільки проти України, а й проти Європи", – сказав Макеєв.

Ан-124-100 "Руслан"

Борт, який, імовірно, намагалися підірвати дроном, – із серії найбільших у світі вантажних літаків, здатних перевозити 120 т негабаритних вантажів, зокрема військову техніку. Частина українського парку таких літаків було знищено в Гостомелі 2022 року. Із початку повномасштабного вторгнення Росії Лейпциг став європейською базою Antonov Airlines, сьогодні регулярні рейси виконує п'ять "Русланів", один із постійних маршрутів – до польського Жешува.

Як зазначає Berliner Zeitung, аеропорт Лейпцига десятиліттями використовують бундесвер і НАТО для перекидання військових вантажів, зокрема в межах програми Strategic Airlift International Solution, де залучені Ан-124.

Що було ціллю

Спільне розслідування телеканалів NDR, WDR і газети Süddeutsche Zeitung із посиланням на конфіденційний поліцейський звіт стверджує: один із бортів Ан-124, поряд із яким виявили дрон, був завантажений військовими боєприпасами, які доправили незадовго до цього із Франції для подальшого перевезення. Водночас міноборони Німеччини уточнило, що перевезень бундесверу в аеропорту в той момент не було.

На закритій зустрічі з депутатами Бундестагу федеральне міністерство внутрішніх справ спростувало повідомлення про боєприпаси на борту. 7 серпня DW повідомила з посиланням на німецьке МВС: зброї на борту Ан-124 не було. Пізніше це підтвердив голова комітету Бундестагу з внутрішніх справ Детлеф Зайф. У компанії Mitteldeutsche Flughafen, яка управляє аеропортом у Лейпцигу, заявили, що на борту літака взагалі не було вантажу, зазначає DW.

"Новий ступінь загрози"

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт на пресконференції в аеропорту схарактеризував те, що сталося, як сценарій гібридного нападу й "новий ступінь загрози", наголосивши на високому професіоналізмі підготовки заряду й не відкинувши участі "іноземних держав". За його словами, вибуху запобіг несправний детонатор, установлений на БПЛА.

Депутат Бундестагу від ХДС Родеріх Кізеветтер у коментарі Tagesspiegel назвав те, що сталося, цілеспрямованою гібридною атакою – спробою теракту, організованою Росією, і зазначив, що Німеччина стає мішенню таких операцій саме як логістичний вузол НАТО й опора підтримки України.

Що далі?

Кізеветтер закликав уряд Німеччини ініціювати консультації із союзниками по НАТО у форматі ст. 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає реакцію блоку на загрозу безпеці або територіальній цілісності однієї з країн-учасниць.

Добріндт анонсував посилення захисту німецьких аеропортів і промислових об'єктів від дронів через спільний Центр протидії гібридним загрозам і профільний центр боротьби з безпілотниками, зазначивши, що такі інциденти можуть повторитися не тільки в аеропортах, а й у місцях масового скупчення людей, вказує Berliner Zeitung.

Особи й місцеперебування оператора дрона поки що не встановлено. Уламки другого дрона, із яким, імовірно, зіткнувся літак DHL, досі шукають.