Президент Південної Кореї після заяви Сибіги пригрозив Україні "подальшими діями"
Лі Чже Мьон наполягає, що Україна має публічно вибачитися
Фото: president.go.kr
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон 2 жовтня в Х опублікував заяву у відповідь на коментар міністра закордонних справ України Андрія Сибіги про суперечку щодо північнокорейських полонених. Глава МЗС наголошував, що Україна прагне урегулювати ситуацію, і називав суперечку непорозумінням.
Лі Чже Мьон наполягає, що Україна "висунула вимогу про конфіденційність, було досягнуто домовленості про це, проте вона в односторонньому порядку оприлюднила цю інформацію".
"Коли президент Республіки Корея, дотримуючись максимальної ввічливості, висловив своє розчарування, вона заявила, що про жодну домовленість не йшлося, тим самим назвавши главу держави іншої країни брехуном; а коли ми зажадали визнати факт домовленості та принести вибачення, вона, навпаки, почала говорити про неминучість військового конфлікту між Північною та Південною Кореєю, тим самим прагнучи спровокувати війну на Корейському півострові", – заявив політик.
Він висловив "серйозне занепокоєння" щодо дій України і додав, що Сеул "вживатиме подальших заходів", якщо Україна не принесе публічних вибачень.
Мовляв, тут ідеться про питання гідності громадян і держави, тому Сеул "не може залишити це без уваги".
Контекст
- 23 вересня під час виступу на засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна передала Південній Кореї двох полонених північнокорейських військових.
- 25 вересня Південна Корея звинуватила Зеленського у розголошенні інформації про полонених. "Невідомо, які обставини змусили українську сторону порушити договір про конфіденційність та оприлюднити цю інформацію, але це дуже сумно", – сказав президент Південної Кореї Лі Чже Мьон, який під час передвиборчої кампанії звинувачував Зеленського, що той нібито спровокував Росію і та почала війну (а потім виправдовувався, що не так висловився).
- В Офісі президента спочатку заявили, що "домовленості мовчати не було", а потім додали: "Було б дивно просто таємно віддати кудись цих людей, яких наші воїни взяли в полон, тому з усієї історії – а вона довга і детальна – ми повідомили лише сам факт, що їх відправили в Республіку Корея".
- 27 вересня адміністрація президента Південної Кореї оприлюднила заяву, у якій вимагає від України вибачень і пояснень. За даними ЗМІ, Україна заздалегідь повідомила Південну Корею про намір Зеленського розповісти на полях Генеральної Асамблеї ООН про передання військовополонених, однак не уточнила, як саме це питання буде висвітлено.
- Цих двох північнокорейців українські війська захопили в полон у Курській області РФ 2025 року. Після того кілька місяців тривало публічне обговорення про їх можливе передання Південній Кореї.
- Колишній заступник посла України в Південній Кореї Євген Перелигін пояснював, що така різка реакція Сеулу повʼязана із внутрішньополітичною ситуацією в країні. За його словами, в азійській культурі ситуація, коли лідера "виставляють брехуном перед власною нацією", є репутаційним знищенням, на яке неможливо не відповісти, – і влада Південної Кореї, "затиснута під жорстким тиском внутрішньої опозиції та медіа, просто не могла дозволити собі заплющити очі на цей інцидент".