"Путін – на межі". The Telegraph виявило ознаки, які це видають
Атмосфера у Кремлі важка, припускає видання
Фото: ЕРА
Навіть якщо миру в Україні буде досягнуто на умовах, прийнятних для Кремля, шкода геополітичному становищу країни-агресора Росії залишиться. Про це пише The Telegraph.
Автор статті, британський фахівець з історії Росії та СРСР Роберт Сервіс вважає, що нелегітимний президент РФ Володимир Путін "перебуває на межі".
Він і далі стверджує, що "перемога буде за нами", і поки в нього є сильні козирі, вважає видання. Основний із них – зростання доходів від експорту нафти на тлі кризи в Ормузькій протоці й часткове скасування санкцій США проти російської сировини, які дали йому зростання бюджету більш ніж на $100 млн на день, і ці гроші можна витратити на війну.
Але атмосфера у Кремлі важка, припускає історик. Обмеження роботи Telegram не додало Путіну популярності, особливо серед російської молоді, а ймовірний масовий призов до армії неминуче викличе невдоволення, ідеться у статті. Перехід до призову торкнеться тих верств суспільства, де молоді чоловіки "не хочуть мати нічого спільного з війною". Незрозуміло, чи зможе Путін пережити кризу, яка насувається, зазначає Сервіс.
"Путіну 72 роки, і він починає видаватися старшим. Війна в Україні – це війна за його вибором. Правитель, який після нестабільних 1990-х дав Росії стабільність, гордість і певне почуття задоволеності, сам усе це зруйнував. Зміни в Росії неминучі, але ніхто не знає, коли вони відбудуться", – пише автор The Telegraph.
Глава Кремля одержимий прагненням довести правильність вторгнення в Україну замість того, щоб діставати вигоду від мирної торгівлі з нею. Він накидувався з нападками на Захід, хоча міг би використовувати суперництво Китаю і США в інтересах Росії, вказано в публікації. Навіть якщо між РФ і Україною буде досягнуто миру на умовах, які влаштовують Москву, РФ не збереже попереднього становища. "Ця війна стала гігантською геополітичною помилкою", – констатує видання.
Автор статті поки не бачить ознак того, що керівна російська еліта готова виступити проти Путіна, а особисті протести жорстоко придушують. Але останній російський цар Микола II "теж спокійно спав на фронті, поки в лютому 1917 року йому не надійшла звістка про те, що політики й населення столиці відвернулися від нього. Цар тихо погодився зректися, і правління династії Романових закінчилося майже безшумно", вказує Сервіс.
Він доходить висновку, що Путін навряд чи піде без грандіозного потрясіння, і немає впевненості, що його наступник виявиться кращим. Але принаймні є шанс, що без нього стане можливим повернення до м'якшої політики як у РФ, так і у світовій політиці, резюмує він.