"Раболіпне підпорядкування східному сусіду". Качинський виступив із заявою щодо перспектив України в ЄС
Качинський виступив проти "проукраїнської коаліції" у Польщі
Фото: ЕРА
Голова польської партії "Право і справедливість" (ПіС) Ярослав Качинський закликав однопартійців блокувати процес вступу України до Євросоюзу через "прославлення" Української повстанської армії та Організації українських націоналістів. Про це пише Polsat News із посиланням на РАР.
За словами Качинського, Україна не може бути прийнята до ЄС, якщо "повністю не відмовиться від обраного курсу". Якщо ПіС виграє вибори, партія не допустить, щоб Україну прийняли до Євросоюзу "з культом [Степана] Бандери та інших злочинців, прославлянням УПА та ОУН", цитують журналісти лист політика до соратників, який потрапив до них у руки.
Качинський зазначив, що польська політика щодо України не була "однозначною й послідовною", а українські еліти в якийсь момент були "введені в оману проукраїнською коаліцією" прем’єр-міністра Дональда Туска. Після 2023 року в польсько-українських відносинах почала домінувати "дедалі більш раболіпна модель одностороннього підпорядкування інтересам, а то й примхам нашого східного сусіда", продиктована Туску з Берліна, написав лідер ПіС, оцінивши наслідки як "катастрофічні".
Голова партії впевнений, що Польща зробила величезний внесок у "рятування Української держави від краху" після початку повномасштабної війни з Росією, а до цього, з 1991 року, робила дуже багато, щоб українці відмовилися "від усього, що було поганим, злочинним і ганебним у їхньому минулому".
Присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій "Північ" ЗСУ почесного імені Героїв УПА – "нечувано нахабний і сповнений презирства акт", зазначає у листі Качинський, підкреслюючи, що українська армія отримує значну фінансову допомогу від Польщі. Таким чином, поляки платять і за утримання підрозділу, названого на честь "неймовірно жорстоких і безжальних убивць польського населення на Волині та у Східній Галичині", додав він.
9 червня Туск заявляв, що Варшава не блокуватиме процес вступу України до ЄС через непорозуміння між країнами, пов’язані з присвоєнням підрозділу ЗСУ почесного імені Героїв УПА.
Контекст
- У роки Другої світової війни етнічні чистки на Волині проводили УПА з одного боку, Армія Крайова й інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох сторін невідома. Вважається, що жертвами чисток стали 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців. Це увійшло в історію як Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина).
- Трактування цих подій є одним із найскладніших питань у відносинах України та Польщі. У 2016 році Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом. У відповідь Верховна Рада України ухвалила заяву, в якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.