У ЄС вважають, що Україна технічно може завершити вступ за чотири роки – ЗМІ
Єврокомісія обговорює обмеження права вето для нових членів ЄС
Фото: depositphotos.com
Європейська комісія розглядає план, згідно з яким майбутні країни-члени не матимуть права вето на рішення ЄС протягом кількох років. Про це 26 травня повідомляє The Guardian із посиланням на свої джерела.
Ця ідея, як зазначає видання, виникла після "болісного" досвіду з Угорщиною, чий попередній проросійський уряд на чолі з Віктором Орбаном наклав вето на кілька важливих рішень ЄС, зокрема на кредит у розмірі €90 млрд для України.
Нові правила насамперед стосуватимуться Чорногорії, яка прагне стати 28-ю державою – членом ЄС до 2028 року. За даними The Guardian, у договір про вступ країни можуть додати заборону на право вето, яка стане "шаблоном" для інших країн, котрі претендують на членство.
Цей захід – один із кількох запобіжників, які обговорюють у Єврокомісії для полегшення процесу приєднання нових держав до ЄС, зазначає ЗМІ.
Як пояснює газета, у деяких країнах зростає скептицизм щодо розширення Євросоюзу. Зокрема, у Франції, де наступного року відбудуться президентські вибори.
Один із дипломатів розповів ЗМІ, що тривають дискусії про те, як забезпечити, щоб масштабніше розширення було вигідним як для країн-кандидатів, так і для самого ЄС.
Серед країн-кандидатів Україну вважають "особливим випадком" через її розміри, війну з Росією й величезні витрати на відновлення, пише The Guardian. Посадовці ЄС вважають, що Україна технічно завершить процес вступу за чотири роки, але розглядають дату вступу як політичне питання, пов'язане з мирним урегулюванням.
Контекст
- Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц минулого тижня надіслав листа лідерам ЄС, закликавши до "інноваційних рішень" для прискорення процесу вступу країн Західних Балкан до ЄС. У листі Мерц також закликав до "асоційованого членства" для України як до кроку на шляху до повноправного членства. Він запропонував дозволити Києву брати участь у засіданнях Єврокомісії та Європарламенту – однак без права голосу. Проте Україна зможе голосувати на засіданнях Ради ЄС і Європейської ради.
- Президент України Володимир Зеленський відкинув цю пропозицію, назвавши "несправедливою". Зеленський зазначив, що Україна захищає Європу "повністю, а не частково, і не за допомогою напівзаходів". Тому, за його словами, Україна заслуговує на справедливий підхід і рівні права в межах Європи.